Шрі Ауробіндо народився в Калькутті, де отримав початкову освіту в християнській монастирській школі в Дарджилінгу. У віці семи років його відправили до Англії для подальшого навчання. Там він вступив до Кембриджського університету, де вивчав класичні та сучасні європейські мови, демонструючи видатні здібності до навчання. Після завершення освіти в 1892 році Ауробіндо повернувся до Індії, де працював на адміністративних та викладацьких посадах у Бароді (Вадодара) та Калькутті.
Звернення до духовності та націоналізму
Повернувшись на батьківщину, Ауробіндо почав глибоко вивчати індійську культуру, санскрит та йогу. Цей період став для нього часом духовного пробудження. З 1902 по 1910 рік він активно брав участь у боротьбі за незалежність Індії від британського колоніального правління. Його політична діяльність призвела до арешту в 1908 році. Після звільнення він вирішив присвятити себе духовному розвитку та переїхав до французької колонії Пондічері, де заснував Ашрам Шрі Ауробіндо.
Інтегральна йога та філософія божественного життя
У Пондічері Шрі Ауробіндо розробив свою унікальну філософію інтегральної йоги, яка відрізнялася від традиційних підходів. На відміну від класичної йоги, що спрямована на досягнення мокші (звільнення від циклу сансари), Ауробіндо вважав, що метою духовної еволюції є трансформація земного життя. Він вірив, що людство може досягти вищих форм свідомості, таких як суперрозум, який стане проміжною ланкою між матеріальним і духовним світами.
Ця ідея детально розкрита в його головному творі «Божественне життя» (1939), де Ауробіндо описує еволюційний процес, який веде до створення нового типу свідомості. Він вважав, що така трансформація дозволить людству жити в гармонії з божественними принципами, виражаючи такі цінності, як любов, єдність, знання та гармонія.
Ашрам Шрі Ауробіндо та роль Матері
У 1926 році Шрі Ауробіндо заснував Ашрам, який став центром духовного пошуку для тисяч людей з усього світу. Він довірив керівництво ашрамом своїй духовній співробітниці Міррі Альфассі, відомій як Матір. Вона відіграла ключову роль у розвитку ашраму та впровадженні ідей інтегральної йоги в практику.
Літературна спадщина
Шрі Ауробіндо залишив після себе величезний літературний доробок, який включає філософські трактати, поезію, п’єси та есе. Серед його найважливіших праць — «Нариси про Гіту» (1922), «Синтез йоги» (1948), «Людський цикл» (1949), «Ідеал людської єдності» (1949) та «Савітрі: легенда та символ» (1950). Його твори продовжують надихати мільйони людей по всьому світу, пропонуючи глибоке розуміння духовного шляху та еволюції людської свідомості.
Іван Гудзенко
