Бог світла, правди і справедливості
Шамаш уособлював сонячне світло, яке щодня долало темряву, знищувало зло і приносило ясність у світ людей. Він був утіленням істини, чесності та справедливості, богом, перед яким не могло сховатися жодне злодіяння. У шумеро-аккадській традиції саме він виконував функцію всесвітнього судді, перед яким відповідали як люди, так і інші божества.
У релігійних текстах і молитвах Шамаш постає гарантом правди та морального порядку, суддею, що бачить усе завдяки своєму світлу. Згідно з вавилонською легендою, саме він передав царю Хаммурапі його знаменитий звід законів, який став основою державної справедливості у Вавилонії. Цей міф підкреслює уявлення стародавніх месопотамців про те, що закони мають божественне походження і служать підтримці космічного порядку.
Вночі Шамаш спускався до підземного світу, де продовжував виконувати роль судді серед душ померлих. Такий подвійний образ — сонячного світла вдень і судді у потойбіччі — відображав ідею всевидючого бога, який не покидає світ навіть у темряві.
Символіка і зображення
У мистецтві Шамаша зображали як величного володаря, що сидить на троні з посохом і перснем — символами справедливості та законності. Інколи поруч із ним з’являвся диск Сонця, який став його головним символом і знаком його влади над небесами. Також із богом пов’язували кинджал із зазубреними зубцями, що уособлював силу світла, здатного розсікати темряву.
Культ і центри поклоніння
Головними центрами культу Шамаша були міста Ларса у Шумері та Сіппар в Аккаді. У цих містах діяли великі храми, присвячені богові сонця, де жерці виконували щоденні ритуали на честь його сходу і заходу. Культові споруди мали відкриті двори, щоб сонячне світло могло безперешкодно освітлювати жертовники.
Дружиною Шамаша вважалася богиня Айя, покровителька ранкового світла та жіночої лагідності. У пізнішій міфології її образ поступово злився з образом Іштар, уособленням кохання та родючості.
Роль Шамаша у месопотамській релігії виходила за межі природного культу сонця. Він був божественним посередником між світом богів і людей, гарантом космічного порядку, справедливості та рівноваги. Його присутність забезпечувала гармонію між світлом і темрявою, добром і злом, життям і смертю.
Іван Гудзенко
