Седер відбувається в 15-й день місяця Нісан. Це ніч, коли родина збирається за столом, і кожен учасник немов переноситься у часи Виходу з Єгипту. Центральною фігурою седеру є глава сім’ї, який розпочинає вечерю, одягнувши білий ритуальний одяг — кіттель — і благословляючи перший келих вина. Упродовж вечора випивають чотири келихи (арба косот), кожен із яких відображає певний аспект визволення та Божого провидіння. Структура вечері суворо регламентована, і кожен елемент має символічне значення: овоч, занурений у солону воду, нагадує про сльози рабства; гомілкова кістка — про пасхальне ягня; варене яйце — про милість Бога й скорботу за зруйнованим храмом; прісний хліб (маца) і гіркі трави (марор) символізують поспіх визволення та страждання.
Особливої уваги заслуговує момент, коли наймолодший учасник ставить традиційні чотири питання, а відповіді, які всі читають хором, дають духовне тлумачення звичаїв.
Завершення седеру супроводжується читанням псалмів та піснями, що підкреслюють вдячність і віру. Четвертий келих вина символізує визнання Божого провидіння, а п’ятий келих (деякі додають, але не випивають), присвячений пророку Іллі, нагадує про майбутнє приходу Месії.
Після трапези читають хвалебні псалми та співають народні пісні. Минуле і сучасне поєднуються, а учасники відчувають, що вони є частиною цієї історії й духовності. Сучасні громади іноді мають відмінності у практиці: реформістські євреї та юдеї в Ізраїлі дотримуються лише одного седеру, оскільки святкують Песах сім днів, а не вісім.
Альона Дмитрук
