Ім’я царя має символічний зміст. Єврейський переклад імені Шарру-кін — «цар є законним» — відомий з Книги пророка Ісаї (20:1). Його вибір не був випадковим: воно навмисно нагадувало про легендарного Саргона Аккадського, що правив ще у III тис. до н. е., та мало підкреслювати спадкоємність влади.
Походження Саргона залишається частково загадковим. Деякі джерела вказують, що він міг бути молодшим сином Тіглатпаласара III та братом свого попередника Салманасара V, який загинув чи був усунутий у результаті перевороту. У будь-якому випадку, саме Саргону судилося відновити стабільність і зміцнити велич Ассирії.
Внутрішні та зовнішні виклики
Сходження Саргона супроводжувалося серйозними труднощами. Він мусив утвердити свою владу серед халдейських і арамейських племен у південній Вавилонії, протистояти царству Урарту та стримувати неспокійні регіони Сирії й Палестини. Його метою було не лише збереження досягнень попередників, а й подальше розширення імперії задля утвердження могутності бога Ашшура, головного божества Ассирії.
Важливим суперником царя став халдейський вождь Мардук-апал-іддіна II (біблійний Меродах-баладан), який здобув перемогу над ассирійцями у 720 році до н. е. та навіть залишив запис про це в місті Урук. Саргон, прагнучи переписати історію на користь Ассирії, вилучив цей документ і замінив його новою версією, що відповідала його політичним інтересам.
Культурна діяльність та інженерні проекти
Особистість Саргона вирізняється серед інших месопотамських правителів схильністю до інновацій. У написах його епохи трапляються незвичайні поетичні фрази, які значно відрізняються від стандартних офіційних текстів. Це дає підстави припускати, що цар заохочував творчий стиль своїх літописців, а можливо, й сам впливав на формулювання текстів.
Знахідки з Німруда свідчать, що при дворі Саргона використовували нову техніку запису клинопису на воскових табличках, обрамлених слоновою кісткою та горіховим деревом. Така практика була не лише зручною, а й демонструвала увагу царя до інновацій у сфері адміністративної культури.
Справжнім символом його амбіцій став грандіозний палац у новій столиці Дур-Шаррукін (сучасний Хорсабад), урочисто освячений у 706 році до н. е. Цей архітектурний комплекс вражав розмахом і слугував матеріальним утіленням імперської ідеї.
Військові походи та спадщина
Військова діяльність Саргона залишила значний слід в історії Ассирії. Одним із найбільш відомих епізодів став його восьмий похід 714 року до н. е., описаний у листі до бога Ашшура. У цьому унікальному тексті, що відрізняється живою образністю, розповідається про похід у райони сучасного Іракського Курдистану та на хребет Загрос для допомоги союзникам Ассирії у боротьбі проти царя Урарту Руси I.
Цей документ вирізняється новаторською стилістикою: у ньому змальовується навіть реакція ворога, який спостерігає за наближенням ассирійських військ із гір. Такий підхід не має аналогів у традиційній ассирійській історіографії та свідчить про прагнення Саргона надати своїм діянням особливого літературного звучання.
Правління Саргона завершилося трагічно. У 705 році до н. е. він загинув у битві, залишивши після себе сильну, проте нестабільну імперію, яка вже через кілька десятиліть увійшла у фазу остаточного занепаду.
Іван Гудзенко
