Жив в Японії бідний самурай. Давно не було війни, а він нічим іншим не міг займатися, окрім того, щоб воювати. Грошей не було зовсім, а жити на щось треба було. Він вже продав усе, що мав. Залишився тільки самурайський меч і він вирішив його закласти.Але самурай не може бути без меча! Сказав собі самурай
І щоб ніхто не побачив, що у нього більше немає меча, він зробив собі дерев’яний меч і носив його з собою. Сподівався, що скоро його справи покращаться і він викупить у лихваря свій меч.
Але тут раптом розпочалася війна.
І всі дізналися, що у цього самурая немає справжнього меча. І тоді, щоб змити ганьбу, самураєві довелося зробити собі сепуку своїм дерев’яним мечем.
На перший погляд нам може здатися ця притча абсурдною, адже як можна через якісь меч робити самогубство? Але для пересічного японця, а щей до того самурая — це питання честі, адже самурая з раннього віку навчають честі та любові до своєї країни, а головне самурай не може жити без свого меча. Меч самурая це його серце та душа, так колись написав один японський класик.
Суть цієї притчи не в самогубстві, а в повазі до своєї культури та народу, в тому що Імператор і самурайський меч це символи Японії, і якщо втратити ці символи то народ втратить свою душу.
Ігор Дмитрук
