Що ж ми розуміємо під станом самадхі як поняттям. Це насамперед стан такого просвітлення із зникненням ідеї індивідуальної свідомості, переходу людини в буттєвість, яка обєднує спостерігача і того, хто спостерігає у самому собі. В санскритських тестах, особливо Упанішад згадується про самадхі. Даний термін входить в Упанішади пізніше з додатком традиції йоги. Значить з самадхою нас пов’язує школа йоги, Патанджалі, на відміну від стародавніх ведичних знань. В дзен традиції, самадхі з ніродхою – стан подібний до самадхі, при якому відбувається сповільнення метаболізму фізичного тіла, зниження температури, зникнення сприйняття часу, проте це не може привести до вищого знання. При ніродхі відбувається функціонування організму за рахунок стану енергії, яку той накопичує. В тім самадхі в дзені не є якоюсь вищою формою просвітлення. Для дзена смерть Его – вища мета, а самадхі – можливий етап на шляху до тієї мети.
Сам стан самадхі є можливим з медитативною практикою дхьяни, для цього необхідне проходження восьмирічного шляху раджі – йоги, починаючи з таких практик як яма та ніяма з переходом до занять асани та пранаями, приведення до високого рівня раджі-йоги, кінцева мета яких – практика дхьяни та самдхі. Зі станом самадхі пов’язують просвітлення, що одночасно є вірним та невірним.
Самадхі є віддаленим від нас, недоступним. Труднощі виникають при самому переході від ментального до духовного та іншого рівнів, а також вони пов’язані регулярною медитативною практикою, дотримуючись целібату, роблячи досягнення самадхі бажаним та таким, що важко втілюється на справі. Але це робиться людиною поступовими кроками, а не відразу. Людина стикається з станом самадхі вперше, не забуваючи накопиченого досвіду, намагаючись його повторити. Станів самадхі нараховують декілька, зокрема савікальпу, нірвікальпу, сахаджу самадхі.
Савікальпа самадхі є підходом справжнього просвітлення, тотожності із самосвідомістю та его. Такий стан характерний для не розчиненої свідомості. Ця свідомість хоч і не стала єдиною з Абсолютом, але доторкнулася та побачила его. Нірвікальпа є наступним рівнем просвітлення , злиття йога з Абсолютом. Це такий стан, при якому в людині відкривається Атман. Патанджалі використовувалися такі назви як сампраджана самадхі відомої ще як савікальпа, а також асампраджата самадхі – введеної для нірвікальпи. Якщо савікальпа визначає пізнання через свідомість, то нірвікальпа – власною свідомістю та досягнення напряму знань, інтуїтивним шляхом, через вихід в трансцендентальність, поглинанням та розчиненням в самому Абсолюті. Ці дві самадхі є низким рівнем стану просвітлення.
Між цими самадхі та сахаджою, що є вищим станом самадхі відчутна різниця: при нірвікальпі самадхі стан єднання з Вищим, котрого досягли, не втрачається, людина під час перебування в суворій фізичній дійсності, зберігає як стан вищого просвітлення, і розчиняється в бутті. Адептом не втрачається стан осяяння при виконанні мирських справ. На відміну від попередніх самадхі, сахаджа не досягається, в неї не входять, а перебувають постійно.
Більш подібна до терміну «самадхі» філософська концепція буддизму, тому що співвідноситься з традицією йоги та індуїзму. При досягненні цієї ж сахаджі самадхі рух думки зупиняється, що є неймовірним явищем. Практика самадхі в медитативній практиці дає можливість призупинення активності думок на деякий час, і то в медитації. Стан сахаджі самадхі охарактеризований відсутністю кармічної прив’язки, і як наслідок неусвідомлений потік думок не звідки не з’являється. Єдиною умовою досягнення вищого стану просвітлення сахаджі самадхі є зупинка несвідомого, не контрольованого потоку думок.
Самадхі водночас постає перед нами як філософсько-психологічна концепція. Шрі Раманою Махараші була висловлена прекрасна думка, згідно якої з допомогою самадхі відкривається Істина. На Реальність накидається покров думок, і вона не може бути сприйнятою такою в іншому стані, на відміну від самадхі.
Пегас
