Молодість і наукова кар’єра
Рудольф Отто народився в родині фабриканта Вільяма Отто. Хоча мало що відомо про його ранні роки, відомо, що він здобув освіту в гімназії в Гільдесгаймі. Після цього він вивчав теологію та філософію в Університеті Ерлангена, а згодом у Університеті Геттінгена, де в 1897 році здобув звання приват-доцента. У Геттінгені він викладав теологію, історію релігій та філософії. У 1904 році Отто став професором систематичної теології в Геттінгені, де працював до 1914 року, після чого перейшов до університету Бреслау. У 1917 році він очолив кафедру систематичної теології в Марбурзькому університеті, де в 1926-1927 роках обіймав посаду ректора. Вийшовши у відставку в 1929 році, Отто продовжував жити в Марбурзі до кінця свого життя.
Громадська діяльність
Попри свою наукову діяльність, Отто активно брав участь у суспільних і громадських справах. Він був членом прусського парламенту з 1913 по 1918 роки та Установчої палати в 1918 році, де відстоював ліберальні та прогресивні ідеї. Під час Веймарської республіки він також займався політичними питаннями. Отто брав участь у християнських екуменічних заходах, спрямованих на вирішення внутрішніх суперечок у християнській спільноті та покращення взаємин між християнством та іншими релігіями світу.
Наукові заняття
Інтерес Отто до дослідження релігійного досвіду святого був зумовлений його християнськими, зокрема протестантськими, поглядами, які виникли під час вивчення життя та думок Мартіна Лютера. Це знайшло відображення у його першій книзі «Сприйняття Святого Духа Лютером» (1898). У своїй наступній праці «Натуралізм і релігія» (1904), він порівнював натуралістичні та релігійні способи інтерпретації світу, наголошуючи на важливості діалогу між науковими і релігійними світоглядами.
Отто не прагнув примирити ці дві перспективи, але виступав проти ворожнечі між ними, наполягаючи на тому, що обидві мають своє значення для розуміння світу. Він стверджував, що релігійне тлумачення світу надає особливий вимір розуміння, який виходить за межі наукових відкриттів. У своїй праці «Філософія релігії, заснована на Канті та Фрісі» (1909), Отто досліджував релігійні погляди Іммануїла Канта та Якова Фрідріха Фріса, намагаючись визначити тип раціональності, який підходить для релігійного дослідження.
Подорожі та міжнародний досвід
У 1911-1912 роках Отто здійснив тривалу подорож, відвідавши Північну Африку, Єгипет, Палестину, Індію, Китай, Японію та Сполучені Штати. Ці подорожі значно розширили його розуміння релігійного досвіду різних народів і культур. Він вивчав релігії Близького Сходу, опанував санскрит та перекладав давні індуїстські тексти німецькою мовою. Отто також написав кілька томів, порівнюючи індійську та християнську релігійну думку, що зробило його одним з найвідоміших релігієзнавців свого часу.
Спадщина
Рудольф Отто залишив значний спадок у філософії релігії, своїми працями вплинувши на численні дослідження релігійного досвіду. Його ідеї щодо святого та релігійного тлумачення світу продовжують надихати дослідників і сьогодні, сприяючи глибшому розумінню релігійних феноменів у сучасному світі.
Іван Гудзенко
