Недостатнє харчування, відсутність стимулюючого середовища чи неналежний догляд можуть призвести до затримок розвитку. У таких випадках своєчасне виявлення проблеми є критично важливим, адже воно дозволяє вчасно надати дитині необхідну допомогу. Першими на відхилення зазвичай звертають увагу батьки, однак вихователі чи педагоги часто помічають ті труднощі, які родина не в змозі або не наважується визнати.
Витоки наукових досліджень дитинства
На початку ХХ століття психологи почали відходити від уявлення про дитину як про «маленького дорослого». Швейцарський дослідник Жан Піаже довів, що когнітивний розвиток має послідовні стадії, а перші два роки життя позначаються сенсомоторним етапом, коли дитина вчиться сприймати сталість об’єктів. Російський психолог Лев Виготський наголосив на важливості соціального середовища й мовної взаємодії для інтелектуального зростання.
У США в 1933 році було створено Товариство досліджень розвитку дитини (SRCD), яке зосереджувалося на впливі бідності та соціальної ізоляції на розвиток дітей. Знання, здобуті завдяки цим дослідженням, стали основою соціальних програм, зокрема «Head Start», започаткованої в 1965 році для підтримки дітей із малозабезпечених родин.
Немовлячий період (0–12 місяців)
Уже через кілька годин після народження новонароджене реагує на довколишнє середовище. Його організм функціонує як єдина система, хоча ще незрілий. Слух добре розвинений, а зір поступово вдосконалюється протягом перших років життя. Виявляються рефлекси — хапальний, смоктальний, переляку. Немовлята реагують на дотики, запахи, смаки та голоси, зокрема на голос матері.
Плач і метушня слугують основними формами комунікації. «Дитяча мова» дорослих допомагає малюкам формувати навички мовлення. Уже в кількамісячному віці вони починають усміхатися у відповідь на соціальні стимули, а близько 8–9 місяців з’являється тривога розлуки.
У фізичному розвитку спочатку спостерігаються перевороти, далі — сидіння, повзання, спроби стояти. Багато немовлят роблять перші кроки наприкінці першого року. Поступово з’являються перші слова, здатність користуватися простими предметами та іграшками.
Малюк у віці від 1 до 3 років
Перехід від немовляти до малюка означає зміну темпів розвитку. Фізичне зростання сповільнюється, але розширюються моторні та комунікативні навички. Діти активно наслідують дорослих, грають у сюжетні ігри, виявляють емоційні реакції від радості до істерик. Вони поступово засвоюють поняття провини та гордості, починають усвідомлювати себе окремою особистістю.
До трьох років вага дитини в середньому зростає в чотири рази порівняно з моментом народження, а зріст подвоюється. Тіло набуває рис пропорційності, формується впевнена хода, з’являються навички маніпуляції предметами, малювання, користування меблями та простими механізмами. Розвиток мовлення відбувається стрімко: від перших слів — до коротких речень і здатності підтримувати розмову.
Малюки вже розрізняють кольори та форми, можуть рахувати, мають словниковий запас у кількасот слів. У цей час вони активно вчаться соціальній взаємодії, хоча ще не завжди здатні ділитися чи дотримуватися правил гри.
У ХХІ столітті розвиток дітей раннього віку почав вивчатися також за допомогою технологій. Японські вчені створили гуманоїда CB2, здатного імітувати рухи малюків і реагувати на дотики та звуки. Такі експерименти допомагають зрозуміти, як формується мовлення, комунікація та здатність розпізнавати об’єкти.
Розвиток дітей від народження до трьох років є основою для подальшого життя. Саме в цей період формуються ключові фізичні, емоційні, поведінкові та когнітивні навички. Від середовища, у якому зростає дитина, залежить швидкість і гармонійність її розвитку. Вчасне виявлення відхилень, підтримка батьків і суспільні програми мають вирішальне значення для здоров’я і майбутнього дитини.
Іван Гудзенко
