Походження та самоідентифікація
Назва «фінікійці» походить від грецького слова «Phoinix», яке означає «пурпур», адже фінікійці були відомі виробництвом пурпурової фарби, яку вони виготовляли з морських равликів мурексів. Проте, самі фінікійці не використовували цю назву для самоідентифікації. Вони, швидше за все, ототожнювали себе з містами-державами, в яких жили, такими як Тір, Сідон або Біблос. Невідомо, чи вважали вони себе єдиним народом, адже їхня культура наголошувала на незалежності окремих міст.
У документах, таких як листи Амарни, які датуються XV століттям до нашої ери, регіон, що відповідає Фінікії, згадується як «Ханаан». Ці листи, адресовані єгипетському двору, свідчать про активні дипломатичні та торгові відносини між фінікійськими містами та сусідніми державами.
Політична структура та правління
Фінікійці ніколи не створювали єдиної централізованої держави. Їхні міста-держави, такі як Тір, Сідон, Біблос і Арвад, мали власні уряди й були фактично незалежними. Найдавнішою формою правління у фінікійських містах, очевидно, було королівство, але з часом влада королів обмежувалася заможними купецькими родинами, які мали величезний вплив завдяки контролю над торгівлею.
Великих федерацій або політичних об’єднань між містами-державами не існувало, хоча іноді вони вступали у тимчасові союзи для протидії зовнішнім загрозам. Зокрема, під час нападів Ассирії у VIII-VII століттях до нашої ери, міста-держави об’єднували зусилля, щоб захистити свою незалежність. Однак, попри ці спроби, фінікійські міста не змогли встояти перед зовнішнім тиском і врешті-решт підпали під владу Ассирійської імперії.
Відносини з Єгиптом та іншими імперіями
З самого початку своєї історії фінікійці мали тісні торговельні та культурні зв’язки з сусідніми цивілізаціями. Одним із найважливіших партнерів Фінікії був Єгипет. Комерційні й релігійні зв’язки з Єгиптом сягають єгипетської 4-ї династії (близько 2613–2494 років до н.е.), а до XVI століття до н.е. фінікійці вже активно торгували з єгиптянами.
Фінікійці постачали Єгипту цінну кедрову деревину, яка використовувалася для будівництва та виготовлення кораблів. Крім того, їхні торгові відносини поширювалися на металеві вироби, вина, олії та тканини, пофарбовані знаменитою тірською пурпурою. Цей барвник був настільки дорогим і престижним, що його носили лише фараони, імператори та члени царських родин.
Проте не завжди відносини між фінікійськими містами і Єгиптом були мирними. У XIV столітті до н.е., під час політичних потрясінь, Фінікія втратила свій вплив на південні землі і потрапила під єгипетське правління. Пізніше, фінікійці змогли відновити незалежність, хоча їхня автономія постійно перебувала під загрозою з боку великих імперій, таких як Ассирія, Вавилон та Персія.
Фінікійська торгівля та колонізація
Фінікійці були чудовими мореплавцями й засновниками колоній. Завдяки своїй унікальній здатності до морської навігації та торгівлі, вони поширили свій вплив далеко за межі Леванту, засновуючи численні торговельні пости і колонії вздовж середземноморського узбережжя.
Однією з найвідоміших фінікійських колоній був Карфаген, заснований близько IX століття до н.е. Він став головним торговим і морським центром у західному Середземномор’ї. Фінікійці засновували колонії не тільки в Північній Африці, але й на Кіпрі, в Іспанії та навіть на узбережжях сучасної Туреччини. Завдяки цим колоніям фінікійці встановили контроль над основними морськими шляхами та забезпечили постачання рідкісних і цінних товарів, таких як метали, текстиль, скло і пурпур.
Фінікійська культура та спадщина
Однією з найважливіших спадщин фінікійців є їхня писемність. Вони винайшли абетку, яка стала основою для багатьох інших систем письма, включаючи грецьку та латинську абетки. Фінікійська писемність складалася з 22 літер і була набагато простішою за складніші системи письма, такі як єгипетські ієрогліфи або клинопис. Це дозволило значно полегшити запис та поширення інформації в торгівлі та адміністрації.
Фінікійці також залишили важливі археологічні пам’ятки, такі як саркофаг Ахірама, царя Біблоса, який датований кінцем XI століття до н.е. Ця пам’ятка свідчить про високу майстерність фінікійських майстрів та їхній вплив на мистецтво сусідніх культур. Фінікійська культура активно взаємодіяла з єгипетською, месопотамською та егейською культурами, запозичуючи та адаптуючи їхні художні мотиви.
Занепад фінікійської цивілізації
Починаючи з IX століття до н.е., фінікійські міста-держави стикалися зі зростаючим тиском з боку Ассирійської імперії. Царі Ассирії, такі як Тіглатпаласар III і Саргон II, вимагали данину від фінікійських міст і періодично захоплювали їх. Ассирійська експансія завдала великої шкоди економіці та політичній незалежності фінікійців.
Незважаючи на тиск з боку Ассирії, фінікійські міста змогли зберегти свою культуру і торгівлю. Однак у 538 році до н.е. Фінікія потрапила під владу Ахеменідської Персії, що означало кінець їхньої повної автономії. Вони продовжували бути важливими морськими і торговими центрами, але вже як частина Перської імперії.
Остаточний занепад фінікійської цивілізації настав після завоювань Олександра Македонського у IV столітті до н.е. Олександр підкорив фінікійські міста, зруйнував Тір і зробив регіон частиною своєї імперії. У 64 році до н.е. Фінікія була включена до складу Римської імперії як частина провінції Сирія.
Іван Гудзенко
