Що ж про ці лимани відомо?
Як ми знаємо з історії, один з засновників міста Одеса, іспанський дворянин, проте народжений у Неаполітанському Королівстві (сучасна Італія), адмірал Де Рібас, був членом таємних магічних товариств Європи, та Ордену Розенкрейцерів, і мав доступ до таємних знань. Його молодший брат Фелікс заснував розенкрейцерську ложу «Хреста та Троянди» (A.I.M.A, яка ще й досі існує у Римі). Був Фелікс солепромисловцем і збудував свою садибу недалеко від озера Солоного. Для роботи Ордену, проведення духовних практик та медитацій, ним було обрано чотири Місця Сили, що мають, крім усього, колосальний оздоровлюючий ефект. Ці місця – курорти, вже відомі у багатьох країнах світу.
Нині це селища Базар’янка, Лебедівка, Тузли, Весела Балка Татарбунарського району Одеської області. Лебедівка, Базар’янка та Тузли розташовані недалеко від берегів цілющого лиману Бурнас, у Веселій Балці залишки садиби Фелікса Де Рібаса та колодязь «Журавель», води якого, за твердженням лікарів нетрадиційної медицини, продовжують життя.
Цікавим є також і той факт, що брат засновника Одеси Хосе де Рібаса, Фелікс де Рібас, перебував в ордені розенкрейцерів. І вважав область сучасних Тузловських Лиманів місцем Сили та потужною рекреаційною зоною. Фелікс де Рібас запрошував погостювати в цю місцевість європейську знать і братів по ордену розенкрейцерів – відновити здоров’я. Також у ході думка про те, що спочатку Одесу хотіли будувати саме в районі Лебедівки, але завадило мілке та скелясте дно моря, яке не дало б заходити великим кораблям у порт.
А ще більш давнє переказ свідчить, що раніше в тих місцях було поселення ворожок. Яких було рівно сто. Коли одна з ворожок помирала, на її місце або народжувалась, або приходила здалеку нова ворожка, і ставала членом громади.
У 1794 році Фелікс де Рібас побудував садибу на берегу озера Бурнас (зараз це селище Весела Балка неподалік Лебедівки). Ще трохи раніше, у 1787 році було засновано селище «Bad Burnas» (Лебедівка) німецькими переселенцями на березі Чорного моря, оточеного тоді дубовими та сосновими лісами. Селище було розташоване на березі лиману Бурнас і Чорного моря, в тому самому місці, де мис Бурнас гострим носом упирається в піщану косу, що відокремлює однойменне озеро від моря.
Після Першої світової війни на території села «Bad Burnas» було засновано курорт. Курорт посилено розвивався. Уздовж узбережжя моря будувалися вілли, облаштовувалися землі, функціонувала грязьова лікарня. За нетривалий час курорт Тузли перетворився на містечко. На курорті Baile Burnas постійно відпочивав цар Румунії Міхай зі своєю родиною, лікувався цілющими грязями. Курорт почав занепадати після 1944 року. Але з 1993 року почалося його відновлення.
З 1947 – 1991 роках на місці селища «Bad Burnas» (Лебедівка) радянський уряд декларував наявність важливого стратегічного об’єкту, відомості про який досі залишаються секретом.
Лиман Бурнас вважається вельми загадковою водоймою, де водиться (тільки тут) черв’як, що виділяє особливу секрецію, що допомагає його травленню, з розряду «Lineus Torquatus» або «Ліманський німертин». Цей унікальний житель Бурнаса проживає в цілющому бруді (30 метрів від берега) та допомагає зціленню будь-яких хвороб опорно-рухового та внутрішнього характеру. Тому лиман зветься «Бурнас» (переклад з тюркської мови) — «оселище».
Бурнас у період 1993 – 2019 років відвідували сотні туристів з країн Європи – лікувати опорно-руховий апарат. Більше всього відвідувачів приїздили з Польщі. Саме цілющими грязьові ванни роблять дві речі – енергетика місцевості та черв’як «Ліманський німертин». Коли спробували експортувати лікувальні грязьові ванни з місцевості – вони втрачала цілющі властивості.
Цікавим є й те, що у інших солених озерах заповідника Тузловські Лимани живуть дужі рідкі черв’яки, які можуть жити у солі, й діяльність яких також додає водам озер цілющі властивості.
Ігор Мехеда