В біблійній історії це поняття відрізняли від теперішнього. В історії згадується не місяць тішра, а авів, пізніше названий нісаном. Сьомий місяць тішра стали називати «священне зібрання», в який заборонялося працювати, сурмити в сурми та здійснювати принесення жертви. Ні в книзі Левіт 23 –ї , Чисел 29-ї глави не міститься згадки щодо слова «шофар» (ритуальний духовний музичний інструмент з рогу тварини).
Тривалість святкування – 1день, із важким точним визначенням новомісяччя- 2 дні. Місяць «тішра» в перекладі з акадської означає – починати. Пчаток цьог року співпадає з часом збору пізнього врожаю. Біблійним святом відмічався початок сільського господарства. Мішною перераховуються з дні року як ще називаються «Рош ха-Шаною». Згідно Мішни, тішра є першим днем місяця Рош ха-Шани. Звідси йде відлік суботніх та ювелійних років, царювання царів-чужоземців, насадження фруктових дерев з овочами.
Встановлення місяця тішри на думку законовчителів пов’язане з днем Суду Божого над світом. Відмінність Рош ха-Шани від Нового року полягає не так як в сюрпризах та подарунках для ближніх як у Вищому Судді, тобто часі при якому душі стоятимуть на чаші терезів. Тобто цей час нібито відведений Сатані, що має прокурорську владу. Ідея Суду – надання добра для душі, її вдосконалення.
Євреї вважають, що створеним Адамом в Рош ха-Шану було порушено заборону Творця, що призвело до вигнання з Едема. Єврейська традиція стверджує, що прабатько приніс покаяння і тоді був повернений до Раю. Щороку цього дня Всевишнім розглядаються людські думки з вчинками у попередніх роках, визначаючи долю наступаючого року не лише однієї людини, а цілі народи.
Талмуд говорить, що усі без виключення мають пройти перед Всевишнім як отара овець перед пастухом при перерахунку її ним. І вже на небі приймається рішення на право життя і смерті. А тому щире каяття, молитовні служби Рош ха-Шани можуть здійснити сильний вплив на прийняте Творцем рішення. А тому кожен єврей повинен читати Тору, псалми і молитви, а не займатися бездумними веселощами як це буває у світський Новий рік.
Напередодні Рош ха-Шани запалені святкові свічки за традицією вносяться жінкою як істинною хранителькою домашнього вогнища в оселю. До сходу сонця запалюються свічки, прочитується благословення, молитва з побажаннями записування в Книгу Життя наступного року. Єврейська сім’я приймає безпосередню участь на урочистій службі в синагозі.
Торою Рош ха-Шана називається ще «День сурмного голосу». Чому так? Тому що традиція тягнеться ще з часів пророка Мойсея. В період його життя виготовлявся музичний інструмент-шофар. Для виготовлення використовували натуральний ріг барана, козла, антилопи та газелі, тільки не бика та корови як асоціації золотого тельця.
Перед кожним євреєм зобов’язання – слухати заклик до покаяння через шофар аби виправити свої помилки. Шофар має три звуки, за допомогою яких сповіщається настання Рош ха-Шани. Спочатку відбувається звучання довгого непереривного звуку, потім – три непереривних, після ридаючого – дев’ять пауз. За допомогою цих звуків відбувається пробудження людини «від сну», аналізування нею вчинків та щире каяття гріхів. При випаданні Рош ха-Шани суботнього дня, сурмління в шофар відбувається другого дня.
Євреї дотримуються правил по відношенню до шофара: за його відсутності, єврей старається нічого не споживати і пити, стоячи слухає його звуки. Через те з ранніх літ євреями надається добра наука гарної поведінки для дітей під час перебування в синагозі із дотриманням заповіді про шофар. Такі звуки шофара можна почути в момент проведення богослужіння в синагозі на Рош ха-Шану та Йом Кіпур
Звуки сурмного голосу роздаються на увесь Ізраїль, їх можна почути з багатолюдних місць. Усе робиться для заклику покаяння максимальної кількості тих, хто проживає в країні. Кінцевий результат рішень здійснюється на свято Йом-Кіпур (десяти днів очищення). Цей день стали ще називати «Десятьма днями каяття», ним дається можливість для того, хто провинився – заслужити прощення Творцем і увійти до Книги Життя.
У це свято євреям не можна працювати, виключенням може бути лише готування їжі, дотримуватися помірності: вдень не спати, потрібен мінімальний нічний відпочинок, зробити відмову від тютюну, статева близькість в дві ночі свята забороняється.
Панас Вернигора
