Історія релігійПравослав'яХристиянство

Різдвяний піст

Згідно  встановленої   традиції  Східної  церкви,  28 листопада за новим календарним стилем   розпочинається  Різдвяний  піст, який  закінчується  7 січня.  Більшість  християн  не розуміють  суті  цього  посту.   Цей  піст   не  полягає у марно  витраченому    часі  на  усілякі  масові  гуляння, об’їдання, пияцтво,  що   в більшій  мірі  нагадує  язичництво,   а  в  усвідомленні  морального і духовного  падіння  людини  перед  Богом,   з метою  її  покаяння  і гідного прийняття  Святих  Таїн  Тіла і Крові  Ісуса  Христа.

pist

Мета  Різдвяного  посту —  підготування  християнина  шляхом  покаяння і молитви, з чистим серцем, душею і тілом  до  зустрічі  з  народженим  Месією, Сином  Божим, Спасителем  світу, Божу   обітницю про  пришестя  Якого  на Землю  передбачили пророки Старого Завіту.  Тому  християнам  необхідно  зберігати  зовнішній   і внутрішній  мир, любов зі світом, ближніми і Богом,  не ворогувати, принижувати людську гідність,  утримувати  себе  від  земних  пристрастей,  викорінювати  злі справи, прощати образи. Від  цього  і залежить  увесь піст  в очікуванні  одного із найбільших  християнських свят, великої  події  в  історії  усього  людства   – Різдва Господа  нашого Ісуса  Христа.

Тому  усі  християни  з  великим терпінням  чекають народження  Того, Який  має  явити  божественну  славу  з небес   і  мир  на  землі  людям.  У словах  кападокійського  святителя,  богослова Василія  Великого  висловлено  ту  мету, заради якої прийшов  Спаситель  на  землю: «Син  Божий  заради того став Людиною, щоб людину привести до Бога», тобто це означає,  що  відбулося  гріховне падіння  людини – Адама і  втрата блаженного  життя  у  раю;   тому  для  того, щоб  повернути  людину  у  вічне  блаженне  життя, відкрити  двері  до  Царства  Божого, які  внаслідок  гріхопадіння   були зачинені. І у чому  ж  полягала  мета Сина  Божого?   У  відновлені  розірваного зв’язку  людини  в Едемі з Богом – Творцем  і  спасінні  людської  душі  від   гріха, прокляття і смерті.

Важливість  посту  — утримання  людини від вчинення  гріха  осудження, заподіяння кривди, неправдивого свідчення на ближнього,  святотатства на  Бога,  клятви іменем Божим, серед них найстрашнішими вважаються  гординя і злопам’ятство.  Останні  привели  іудейського царя  Ірода до найважчого  гріха –  вбивства  віфлиємських  немовлят.  Тому  християнам у ці дні   потрібно  чинити милостиню убогим, допомагати нужденним,  виявляти милосердя  до  тих, що найбільше його потребують.

Богдан Стрикалюк

Яка твоя реакція?

Радість
0
Щастя
0
Любов
0
Не завдоволений
0
Тупо
0

Интересно почитать:

Также в категории:Історія релігій

Історія релігій

Докетизм

Докетизм (від грецького «dokein», що означає «здаватися») був однією з перших єретичних доктрин у християнстві, ...