Передумови та початок конфлікту
З поширенням ідей протестантизму в Європі у Франції почала зростати кількість прихильників кальвінізму. Серед них були як аристократи, так і представники середнього класу, які бачили в новому віровченні альтернативу римо-католицькій церкві. Протестантська Реформація сприймалася як виклик не лише релігійному, але й політичному статус-кво.
Французька правителька Катерина Медічі, яка фактично керувала країною при слабких королях із дому Валуа, спочатку намагалася знайти компроміс між католиками та гугенотами. Зокрема, вона дозволила гугенотам деяку свободу віросповідання, що викликало обурення з боку впливової католицької родини Гізів, які бачили в гугенотах загрозу для єдності Франції.
Конфлікт вибухнув у 1562 році, коли католицькі партизани Гізів вчинили жорстоку різанину гугенотів у Вассі. Це криваве зіткнення стало початком повномасштабної громадянської війни, яка швидко поширилася на провінції.
Релігійні війни 1562–1598 років
Перші сутички між католиками та гугенотами були нерішучими, і обидві сторони не змогли досягти вирішальної перемоги. У результаті в 1563, 1568 і 1570 роках були укладені кілька компромісів, що на певний час послаблювало напругу. Але ці угоди не вирішили основних конфліктів, і війна продовжувалася.
Поворотним моментом у конфлікті стала різанина в день Святого Варфоломія у серпні 1572 року, коли тисячі гугенотів були вбиті в Парижі та інших містах. Це жорстоке вбивство, ініційоване Катериною Медічі та католицькою знаттю, шокувало Європу та призвело до поновлення громадянської війни.
У 1576 році був досягнутий новий мирний компроміс, який дозволив гугенотам свободу віросповідання в деяких регіонах Франції. Однак цей мир був крихким і тривав лише до 1584 року, коли новий спалах конфлікту був викликаний політичною ситуацією навколо престолонаслідування.
Війна трьох Генріхів та завершення конфлікту
У 1584 році після смерті герцога Анжуйського, останнього нащадка Валуа, спадкоємцем французького престолу став Генріх Наваррський, лідер гугенотів. Це викликало новий спалах насильства, відомий як Війна трьох Генріхів, в якій протистояли Генріх Наваррський, король Генріх III та Генріх Гіз.
Війна тривала кілька років і була ознаменована жорстокими битвами, зрадами та політичними інтригами. Ситуація ускладнилася ще більше, коли Іспанія втрутилася на боці католиків, намагаючись підтримати католицького претендента на французький трон.
Переломним моментом стало рішення Генріха Наваррського прийняти католицизм у 1593 році, що дозволило йому стати королем Франції під ім’ям Генріха IV. У 1598 році він видав Нантський едикт, який забезпечив віротерпимість і свободу віросповідання для гугенотів, тим самим офіційно завершивши релігійні війни.
Іван Гудзенко
