Магічні церемонії та культурні заходи є частиною повсякденного життя. Найдавніші свідчення кельтської релігії припадають на 2-го тисячоліття до н.е. Коли кельти починають подорожувати Європою, їхня релігія змінюється. Дедалі більше уваги привертають надприродні сили та персонажі, пов’язані з чоловічою стихією.
Це створює пантеон із багатьма божествами. На їх вершині стоїть трійця: Тараніс (громовий бог неба), Тевтат (бог війни) та Есус (бог стоми).
Магія духів і природи
Кельтська релігія тісно пов’язана із природою. Як зазначає Фальтус, «У всьому, що їх оточувало, кельти бачили вплив невидимих духів, кожен із яких мав свою область, яку охороняв». На думку кельтів навіть рослини мають магічну силу. Прикладами є шавлія, омела або дуб.
Кельтська віра також спирається на священні тварини, предмети, явища або символи. Тому вона цінує лебедів, воронів, кішок, сокири, а також блискавки.
Іван Гудзенко
