Науковець Періндер вважав за необхідне – об’єднання місцевого культу під один пантеон, говорячи про політеїзм. Херсковіц – вбачав в релігії Фон цілу ієрархію пантеонів божества. Арджил – стверджував, що традиційна дамогейська релігія містила у собі власні культові групи та ритуали, які проникли в Дамогею у різний час, з місць, не утворивши єдиної чіткої системи, незважаючи вже на подібність рис та тенденцію прагнення до синкретизму. Етноси, які утворили Дамогейське царство, зберігали міфи стосовно релігії Фон. Їх нараховувалося майже тридцять. Традиція етнічних родів стверджує, що вони походять від людей, які спустилися з неба на землю, або ж вилізли із земляних нір.
Предками цих родів були людські істоти. За твердженнями інших родів, їхні предки походили, в результаті статевих відносин людської істоти з твариною або ж рослиною. Існують роди, які мають походження від тварин: гієни, свині або собаки. Як підтверджує один із міфів, царський рід Дамогеї походив від статевих зносин жінки з леопардом. Тому, істота, яка з’явилася вперше на світ, від шлюбу людини та тварини, називалася тохвійо. Вона слугувала обєктом для культу серед членів роду. Варто зауважити, перша група родів не мала таких істот. Перша родова група намагалася пов’язувати культ перших предків – з поклонінням божеству і духу, названого «воду».
«Воду» досить часто порівнюють з йорубійським орішею. Головні «воду», у дечому нагадують оріш йоруби. Досить поширеним культом в Беніні з «воду» вважається Маву – Ліза. А тому, на честь такого божества споруджуються храми для поклоніння та жертвоприношень. Поява культу – тісно переплетена із життям тегбеського царя та його матері. Цар Тегбесу повинен був пройти церемонію, перш ніж посісти трон: спочатку бути заручником в державі Ойо, потім, будучи царем Дамогеї, намагатися запроваджувати звичаї і порядки, запозичені у правителів держав йоруби. Якщо в йорубійців Одудува виступає у двох іпостасях – жіночій та чоловічій, то божество Маву – Ліза втілює дволикість. З одного боку, повернене до ночі її обличчя, символічно відображає лик жінки, а якщо до дня – чоловіка. Очі жінки уособлюють місяць, чоловіка – сонце.
«Маву» має жіноче начало, покровителька плодючості, землі, ночі, заходу, материнства, прощення. Ліза – чоловіче начало, яке є покровителем неба, сходу, сили, дня, стійкості та войовничості. Окрім цього, божество відображає єдність світу у його подвійності. Порівняно з Обаталою та Одудувою, в релігії Біні, Маву – Лізу зображують, у вигляді притиснутих один до одного побілених калебас, що символізують поєднання небесного та земного. Вважають, що божество зародилося само собою. Деякі прихильники дотримуються думки, за якою Маві–Лізі дарувала життя Нана – Булука, яка існувала, і буде існувати завжди. У міфології йорубійців – Всесвіт, земля, люди створювалися Олуруном, Обаталою, Одудувою, а в фоні – Маву-Лізою, за допомогою Айдо – Хведи, який, до часу створення світу, у символічному зображенні велетенського змія, ніс це у своєму роті.
Коли світ був створений, і виявилось, що сам перевантажений горами та деревами, необхідно було щось покласти в основу землі. Тому, цією основою став Айдо-Хведо, який, звернувшись в кільце, почав знизу підтримувати землю. Божество Маву створило воду – постійне місце проживання Айдо-Хведи. Під час його руху відбуваються землетруси. Божество з’являється перед людьми в символічному образі веселки. Серед культів – найбільш поширені такі, що присвячуються божеству, подружжю Маву – Ліза. Мають місце поклоніння «воду» – дітям, народженим від шлюбу Маву – Лізи. Так, наприклад, народжені «воду» мають здатність керувати силами, природними явищами, людськими справами.
Сюди варто віднести наступні божества-воду : Аге, Джи, Локо, Меджі, Аджакша, Айяба, Вете, Алаве, Айзу, Аказу, Легба, Агбе, Наєте.
1) Аге – бог заростей, диких тварин, пов’язаний з мисливством;
2) Джи – покровитель грому;
3) Локо, Меджі – божества, які пов’язують з культом дерева;
4) Аджакша – божество, яке має пряме відношення до людини та охороняє воду для пиття;
5) Айяба – покровителька домашнього вогнища;
6) Вете, Алеве – охороняють багатство свого батька Лізи;
7) Азу, Аказу – оберігають власність своєї матері Мави;
8) Легба – гінець та посередник між божествами фону, виступає молодшим сином Маву-Лізи.
Легба – посередник між людьми та воду, передає ті бажання і прохання, які підносяться людьми. Перша жертва, як умилостивлення богам, підноситься спершу Легбі. Віруючі пояснюють, що усі нещастя та невдачі людей на землі – тісно пов’язані з вказаним божеством – Легбою. Голод, посуха та інші біди визначають капризом цього божества, недостатністю людської віри.
У віровченні релігії Фон вагоме місце посідає пантеон богів. Першим представником цього пантеону є четвертий син Маву-Лізи – Гу. Бог Гу – покровитель заліза, має свою божественну властивість: рубати та колоти. Він є втілення тих людей, які займаються металевою справою. Культ поширений серед ковалів. Він також виступає богом війни, а тому відіграв важливу роль у житті дагомейських царів. Його найдавніші зображення робилися з каменю, і лише пізніше – із заліза. Фонійці вважали бога Гу – силою Маву. Завдяки цьому божеству, земля не перетворилася у дикі зарості, водночас, покращилися умови людського життя. Паралельно з Мавою-Лізою, існує пантеон божества Со. Бог Со скеровує морські стихії та грім, поєднуючись з морем. Культовий центр бога Со розміщувався у приморському селищі Хевіє. Очолює пантеон верховний бог Согбо, який живе на небесах. Діти Согбо Агбе та Наете уособлюють чоловіче і жіноче начало. Вони є морськими божествами, які, відповідно, породили й інші божества – покровителів моря, бурі, коловороту води.
Третю групу «воду» – міфологічно виводять з пантеону Мави-Лізи, яка собою нагадує цілу систему богів земного типу. Пантеон очолює Сагбата – божество усього, що існує на ґрунті. А також, він є богом віспи, оскільки – тісно поєднаний з культом, поширеним внаслідок проникнення в Дамогею з півночі, країни Махі, в якій здійснювалися набіги для продажу рабів європейським торгівцям, у зв’язку з епідемією віспи. Тому, в місті Абомеї, дагомейські царі заборонили здійснення культу Сагбаті.
Кожний віруючий для того, щоб вибрати «воду» своїм покровителем, визначає це, за допомогою системи гадання – Фа. Люди вірять, що Фа є промовою Мави, а викинуті гадальні кості вказують на бажання божества і, в будь-якому випадку, безпосередньо впливають на долю людини. Більшість прихильників із традиційних вірувань користуються системою Фа, для визначення народження та отримання імені, при переході від однієї вікової групи до іншої. Потім звертаються до системи гадання Фа, щоб визначитися, якому із культів богів необхідно принести жертву, для виходу із складної ситуації, що вже склалася.
Втіленням такої системи гадання в релігії Фон виступає божество Гбада. Цей Бог проживає на пальмі, і дивиться за усім тим, що відбувається на небі, воді, землі. Йому було доручене завдання від Мави – навчити людей мови. Окрім цього, Мава наділив його надзвичайними здібностями: вгадувати людську долю, яку визначають боги. Вона доручила Гбаді ключі долі кожної людини. І якщо людина намагається вийти із складної ситуації, то відразу вдається до гадань Фа, що дає можливість відкрити очі божеству Гбаді щодо позиції на дошці для гадання. Тому, кожна людина, яка хоч і має «воду» для шанування, проте, без системи гадання Фа – може помилятись.
Системою гадань, або ж, інакше кажучи, вірувань, підґрунтям яких слугує політеїзм, користуються жерці-ворожбити. Якщо у ворожбитській системі йоруба спеціальним покровителем виступає бог Іфа, то в культі Фа – голос божества Маву. Гадання проводиться на спеціально призначеній дошці, посипаній піском, забіленій крейдою. Процедура проходила наступним чином: на дошці для гадання розміщені двісті п’ятдесят шість комбінацій, названих «ду»; ворожбит брав у праву руку, приготовлені заздалегідь, шістнадцять пальмових горіхів, намагаючись їх вибити, за допомогою лівої руки, одним ударом.
У випадку вибивання і залишку двох горіхів у руці, ворожбит записував на дошці один знак, якщо ж один горіх – ним фіксувалися два знаки. Якщо після такої процедури залишалося більше, ніж два пальмових горіхи, або ж взагалі нічого, ворожбит не малював ніяких знаків на дошці, а змушений був повторити операцію заново. Якщо, в результаті гадання, отримуються комбінації з одинарних знаків, то вони вважаються щасливими.
З нею пов’язують забезпечення умов людського життя, добрий збір врожаю. Про систему Фа дамогейці дізнались від йоруби. Це підтверджується вселенням культу Фа тим, що його використали йорубійці, для визначення правильного жертвоприношення божеству, із сподіванням отримати дощ і врятувати від посухи землі дагомейців.
Іван Гудзенко
