Проблема універсалій бере початок ще в античній філософії, зокрема у Платона й Арістотеля. Проте в середньовічному контексті вона набуває нового значення. Християнська теологія потребувала чіткого розуміння співвідношення загального і одиничного, особливо у зв’язку з вченням про Бога, Трійцю і творіння.
Формування цієї проблематики відбувалося в рамках інтелектуального середовища Середньовіччя, загальні риси якого розглянуто в матеріалі «Основні риси філософії Середньовіччя».
Реалізм: універсалії як реальне буття
Реалізм у середньовічній філософії стверджував, що універсалії мають реальне існування. Загальні поняття, згідно з цією позицією, існують незалежно від окремих речей і людського мислення. Універсалії розумілися як вічні сутності або божественні ідеї. Реалісти вважали, що без реального існування універсалій неможливе істинне пізнання світу. Якщо загальне є лише словом, то знання втрачає об’єктивну основу. Такий підхід добре узгоджувався з теологічним уявленням про Бога як джерело вічних істин.
Номіналізм: універсалії як імена
На противагу реалізму, номіналізм заперечував реальне існування універсалій. Згідно з номіналістами, загальні поняття є лише іменами, які люди надають групам подібних речей. Реально існують лише одиничні об’єкти, тоді як універсалії — це продукт мислення або мови.
Номіналізм показував обмеженість людського пізнання і наголошував на індивідуальному характері буття. Така позиція мала далекосяжні наслідки для логіки, теорії пізнання і навіть для розвитку науки, оскільки сприяла зосередженню на конкретному досвіді.
Концептуалізм як проміжна позиція
Між реалізмом і номіналізмом формується проміжна позиція — концептуалізм. Вона визнавала, що універсалії не існують поза речами, але й не зводяться лише до слів. Загальні поняття існують у людському розумі як способи осмислення реальності.
Концептуалізм намагався зберегти об’єктивність знання, не приписуючи універсаліям самостійного буття. Саме ця позиція стала найбільш прийнятною для зрілої схоластики.
Суперечка про універсалії і схоластика
Дискусія між реалістами і номіналістами стала рушієм розвитку схоластичного методу. Аргументи, контраргументи і логічні розрізнення, вироблені в межах цієї суперечки, суттєво підвищили рівень філософського аналізу.
Загальний контекст розвитку схоластики, у якому ця проблема посіла центральне місце, докладно розглядається в матеріалі «Схоластика: історія та філософія».
Філософське і культурне значення дискусії
Суперечка про універсалії виходить далеко за межі середньовічної філософії. Вона вплинула на формування новочасної онтології, логіки та теорії пізнання. Багато ідей номіналізму підготували ґрунт для емпіризму й наукового мислення Нового часу.
Реалізм, своєю чергою, зберіг вплив у метафізичних і теологічних системах, які прагнули захистити об’єктивний статус істини.
Проблема універсалій є прикладом того, як абстрактне філософське питання може мати фундаментальні наслідки для всієї інтелектуальної культури. Вона показує, що середньовічна філософія не була догматичною, а вела складні, глибокі й методологічно витончені дискусії.
Іван Гудзенко
