Трансценденталізм став ареном зіткнення поколінь і водночас спробою створити нову національну культуру, засновану на місцевому досвіді та інтелектуальній незалежності.
До руху належали Генрі Девід Торо, Маргарет Фуллер, Бронсон Олкотт, Джордж Ріплі, Елізабет Палмер Пібоді, Джеймс Фрімен Кларк та інші яскраві індивідуалісти. У 1840 році Емерсон і Фуллер заснували журнал «The Dial», який став платформою для публікації програмних текстів трансценденталізму та зразком майбутніх незалежних літературних видань.
Трансценденталісти активно поєднували філософські ідеї з соціальним експериментом. Вони підтримували рівноправ’я жінок, реформу освіти, покращення умов праці, рух тверезості та поширення вільної релігії. Практичним втіленням їхніх переконань стали експериментальні спільноти, зокрема життя Торо біля Волден-Понду, комуна Фрутлендс Олкотта та Брук-Фарм Ріплі.
Ідейний вплив трансценденталізму вийшов далеко за межі самого руху. Він підготував ґрунт для розквіту американської літератури середини ХІХ століття, вплинувши на Волта Вітмена, Германа Мелвілла та Натаніеля Готорна, і став основою так званого Американського Відродження. У ширшій перспективі його спадщина відчутна в прагматизмі Вільяма Джеймса, екологічному мисленні, модерністському мистецтві та органічній архітектурі США.
Іван Гудзенко
