Однією з найнезбагненніших практик віруючого у всіх християнських церквах є причастя. Недарма воно вважається таїнством. І це справді містичне дійство. Заповідь Ісуса Христа, яку Він велів виконувати завжди. Що ж до глибини змісту євхаристії, то в історії церкви були різні тлумачення і практика цього служіння. До Вашої уваги свіжа грань розуміння причастя. У 2 посланні до коринтян 13:13 написано: «Благодать Господа нашого Ісуса Христа, і любов Бога й Отця, і причастя Святого Духа нехай буде зо всіма вами! Амінь».
За перекладом Огієнка тут сказано «причастя Святого Духа», хоч в російській Біблії читаємо «общение Святого Духа». В цій проповіді з Божою поміччю ми з’єднаємо поняття: причастя в церкві, Святий Дух і християни.
В католицизмі і православ’ї вважається, що під час меси вино і хліб стають кров’ю і тілом Ісуса Христа. Тож священики беруть Ісуса Христа і приносять Його в жертву за всіх, хто є в залі. Тобто меса – це буквальне повторення Голгофи і принесення в жертву Ісуса Христа. Але ж написано, що Ісус лише одного разу приніс Себе в жертву, навіщо ж робити це багато разів? Потім виступили Кальвін, Лютер і Цвінглі і сказали, що це неправильно. Адже причастя – це лише шматочок хліба і краплина вина. Вони повстали і виник протестантизм. І сьогодні браття баптисти і п’ятидесятники вважають, що хліб і вино — це тільки символи і називають причастя спомином про страждання і смерть Ісуса Христа.
То все ж таки це хліб чи тіло Христа? Це вино чи це кров? Чи є сьогодні Бог поcред нас?
Сам Христос, Який приніс нам спасіння, викупив нас, дав нам майбутнє і примирив нас з Господом, сказав: Івана14:26; 15:26 «Утішитель же, Дух Святий, що Його Отець пошле в Ім’я Моє, Той навчить вас усього, і пригадає вам усе, що Я вам говорив», «А коли Втішитель прибуде, що Його від Отця Я пошлю вам, Той Дух правди, що походить від Отця, Він засвідчить про Мене».
Тому за визначенням Христос справді в нас, але фізично Він вознісся на небо, це бачили очевидці. Однак Він послав після Себе нічим не відмінного від Себе Святого Духа, Який абсолютно такий самий, перебуває в тому ж служінні, в тому ж помазанні, в тій же єдності. Він відрізняється тільки тим, що безплотний, не має тіло, але місія в Нього така ж, як і у Христа, Який тілом вознісся. Дух Святий – це Особистість, Яка не має тіла, проте тіло Якої ми зустрічаємо кожного разу, коли приймаємо причастя. От воно Тіло Христа – хліб та вино. Тілом Христос – на небі, але згадування про Нього, частку Його в нас, втілення Його в нас ми підтверджуємо через причастя. Тому хліб і вино – це ще і тіло Святого Духа.
Ще одна річ: раз Дух Святий — це Особистість. Тому сьогодні в нас є одне найважливіше завдання: познайомити людину з Богом. Друге, не менш важливе, завдання – допомагати цій людині, щоб вона ще ближче зійшлась з Богом, ніж при першому знайомстві. Всі служіння і всі речі в церкві є сервісом для того, щоб краще зрозуміти Бога і зблизитись з Ісусом Христом і Духом Святим. А таїнство причастя – це нагадування нам, що Він є.
Виникають закономірні питання, на які кожен з нас сьогодні має дати відповідь: на скільки я осягаю цю Особистість? Як я з Нею спілкуюся? Який в мене є досвід стосунків з цією Особистістю? Як часто я говорю з цією Особистістю чи слухаю Її? Ісус пішов. Однак, Він вболіває за нас і Він з нами. А тому послав сюди конкретно Себе Самого – Духа Святого, Який має бути твоїм партнером по життю. Тож чи є Він твоїм другом, твоїм партнером? В якій мірі?
2 До коринтян 1: 21-22 «А Той, Хто нас із вами в Христа утверджує, і Хто нас намастив, то Бог, Який і назнаменував нас, і в наші серця дав завдаток Духа».
Той, Хто реалізовує в нас Христа, Хто помістив нас в Христі, Хто зв’язує нас і об’єднує мене і Христа, Хто збудовує ці стосунки, через Кого вони стаються, Ким вони є можливі, Хто інтегрує мене в тіло Христове – це Господь. Все це Він робить Духом. Тому, коли ми народжуємося згори, на нас ставиться «мітка» Святого Духа. Нам дається щось наперед. Ми всі отримуємо завдаток Святого Духа і далі справа за нами, аби цей завдаток реалізувати в повну угоду, щоб Святий Дух оселився і жив в нас і щоб ми мали з Ним постійні стосунки. Подумайте, будь ласка, які в вас особисті стосунки з Святим Духом. Коли останній раз ви говорили з Ним і якою мовою? Який в нас засіб комунікації з Ним? Як ми спілкуємося? Чи кажемо від серця те, що нам болить? Яка в вас практика близькості з Богом?
Подумайте: якби в вас не стало сьогодні цієї Особистості, що б змінилось в вашому житті? Подумайте про себе! Ви відчували б, що чогось не вистачає?
Коли в нас виникає якась проблема, до кого ми йдемо за порадою? До подруги, мами, тата, сестер, братів, знайомих, психологів, консультантів? Кому ми дзвонимо? Ану подумайте. Ми мусимо з кимось радитись. Чи є в нас практика радитись з Духом Святим?
До Римлян 8: 8-14 «І ті, хто ходить за тілом, не можуть догодити Богові. А ви не в тілі, але в дусі, бо Дух Божий живе в вас. А коли хто не має Христового Духа, той не Його. А коли Христос у вас, то хоч тіло мертве через гріх, але дух живий через праведність. А коли живе в вас Дух Того, Хто воскресив Ісуса з мертвих, то Той, хто підняв Христа з мертвих, оживить і смертельні тіла ваші через Свого Духа, що живе в вас. Тому то, браття, ми не боржники тіла, щоб жити за тілом; бо коли живете за тілом, то маєте вмерти, а коли духом умертвляєте тілесні вчинки, то будете жити. Бо всі, хто водиться Духом Божим, вони сини Божі…»
Багато хто говорять про Нього, але Його не знають. Кров овець і козлів тільки покривала гріх, але не перемагала його. Ісусова кров – це кров, яка має силу. І тут написано, що саме Дух Святий є тою силою, яка дає нам змогу перемогти гріх. Сила крові Христа реалізована Святим Духом. Тому причастя – це причетність до Духа Святого.
Цікаво, де був Святий Дух, коли Ісус помер? Я думаю, що Він стояв скрізь поруч з Ісусом. Саме Дух Святий давав Христові силу виконати те, що Йому належало на хресті. Ісус – це була реалізація Божої любові, це була виконавча частина, а сила здійснити стояла за тим від Духа Святого. Силою Святого Духа Він приніс Себе у жертву і потім силою Святого Духа воскрес. І тому коли ми сьогодні віримо в прощення наших гріхів і омиття їх, за цим стоїть Святий Дух. Адже Дух Святий зробив можливим, щоб Ісус зміг це виконати.
Ми не маємо сили здолати гріх. Але коли Дух Святий долучається до цього, в нас з’являється сила більше не грішити після причастя. І там, де я не міг, я тепер зможу силою Духа Святого отримувати перемогу. У твоїй сповіді і при твоєму причасті Дух Святий – обов’язковий, невід’ємний партнер освячення.
До Галатів 5:16 «І кажу: ходіть за духом, і не вчините пожадливости тіла…»
Шукайте більше Духа і спілкування з Ним і пожадливості тіла зав’януть. Коли тебе вабить твій улюблений гріх – клич Духа Святого. Бо спілкування з Духом Святим – це мотивація не робити ганебних вчинків. Адже Він нам саме для цього даний. І що більше Духа Святого в нас, то менше безбожництва і нечистот, гріха, і тим більш ми праведні. І в цьому ще ніхто не програвав. Розпитайте людей, які були в залежності і в рабстві гріха і звільнилися від цього. Вони не уявляли, як зможуть жити без якихось негативних речей. Однак зараз вони прекрасно без них обходяться і їм так набагато краще. Можливо комусь модель «не грішити» занадто ідеальна. Хтось думає: «Я не зможу так». Але з Богом радощів буде набагато більше, задоволень і щастя в житті буде більше, ніж тих штучних сурогатних радощів, що сатана підсовує нам. І причастя – це причастя до Духа Святого через тіло Ісуса Христа.
Євреїв 9: 14 «Скільки ж більш кров Христа, що Себе непорочного Богу приніс Святим Духом, очистить наше сумління від мертвих учинків, щоб служити нам Богові Живому!»
Христос приніс Себе Духом Святим в жертву.
Нас очистила кров Христа, Який приніс Себе не просто, щоб догодити батькові, але тому, що мав силу і підставу, мав змогу і спонсора, Яким був Дух Святий! От так от! Амінь!
Хочеш бути сильним – не втрачай зв’язку з Духом Святим, хочеш бути мудрим – спілкуйся із консультантом на ім’я Святий Дух. Коли в тебе є потреба, біль, журба, роздоріжжя, нужда, мрія чи бажання, або треба прийняти рішення – звертайся до Святого Духа.
Він – доленосний Дух і Він знає твою благословенну долю. І якщо ти не тим шляхом ідеш, Він тобі може розказати, де твоє місце, твоє покликання.
Івана 16:13-14 «А коли прийде Він, Той Дух правди, Він вас попровадить до цілої правди, бо не буде казати Сам від Себе, а що тільки почує, казатиме, і що має настати, звістить вам. Він прославить Мене, бо Він візьме з Мого та й вам сповістить».
Дух Святий знає таємниці Божі, Він знає твою долю і твоє місце і Він обов’язково введе тебе в благословенну долю від Господа.
Отож, що частіше радитимешся зі Святим Духом, то менше грішитимеш. Не меса робить святим причастя, але Дух Святий, Який за ним. І Бог Духом Святим приносить нам прощення, яке покриває нас. Тому причастя це і є зустріч з тілом Ісуса Христа. На цьому хлібові є Дух Ісуса Христа. Взагалі якщо Дух Святий буде стояти в твоєму житті на першому місці, тоді твоє життя буде святішим, в тебе буде той Порадник, Який буде твоєю совістю і буде тебе вести по життю.
Дух Святий терпеливо чекає, щоб ти став Йому не чужим, близьким. З Його боку даний початок стосунків, з Його боку є любов. Підхопи це починання, щоб воно стало великими справами. Адже Він Вам відкривається. Але не тоді, коли Ви окремо від Нього. Скажіть Йому: «Дух Святий, увійди в моє життя. Я хочу стосунків з Тобою, я хочу пізнати значення Твого тіла і мене в цьому тілі».
Хай причастя Святого Духа буде з Вами! Амінь.
Єпископ Духовного управління християнських церков “Царство Боже” в Україні
пастор Олександр Рудинець
