Відбій тривоги! Гряде Князь Миру!
Текстом для проповіді слугуватиме текст з Книги пророка Ісаї 9 розділу, вірші з першого по шостий! Уважаймо!
Народ, який в темряві ходить, Світло велике побачить, і над тими, хто сидить у краю тіні смерти, Світло засяє над ними! Ти помножиш народ цей, Ти збільшиш йому радість. Вони перед лицем Твоїм будуть радіти, як радіють в жнива, як тішаться в час, коли ділять здобич! Бо зламав Ти ярмо тягару його, і кия з рамена його, жезло його пригнобителя, як за днів Мадіяма. Усякий бо чобіт військовий, що гупає гучно, та одежа, поплямлена кров’ю, стане все це пожежею, за їжу огню! Бо Дитя народилося нам, даний нам Син, і влада на раменах Його, і кликнуть ім’я Йому: Дивний Порадник, Бог сильний, Отець вічности, Князь миру. Без кінця буде множитися панування та мир на троні Давида й у царстві його, щоб поставити міцно його й щоб підперти його правосуддям та правдою відтепер й аж навіки, ревність Господа Саваота це зробить!
Дорогі Друзі! Шановні українці, весь люд Того, Хто створив кожну людину! Шановні читачі порталу! Минає рік великого лихоліття спричиненого страшною, цинічною та жорстокою військовою агресією терористичної росії, що забрала не одне життя і не один спокій. Все наче похитнулось, що до цього вважалось таким міцним та певним. Людство, яке планувало успішні висадки марсіанських модулів, досягло економічних вершин, і навіть в багатьох випадках готове було аплодувати завершенням боротьби з COVID’oм, спостерігає небачених масштабів дикунство та варварство.
Цілі українські міста та села в прямому сенсі стерті з лиця землі. Рік великого спротиву показав найнаочніше колосальну прірву між благом, що походить від Всевишнього, і наслідками думок, бачень, концепцій, підходів та дій, що приводять до ганьби, насилля та ницості. Для кожного з нас цей рік став роком формуванню пріоритетів, особистих стосунків з Богом та ближніми, а також серйозними міркуваннями про час, власне життя, смерть, яка багатьом зазирнула очі і встигла зібрати чималий врожай принісши страждання та сльози.
Врешті, проходячи часи скорбот починаємо серйозно міркувати над дуже вагомою істиною — ми залишаємось не самі. І не лише тому, що нам усі допомагають, ведуть боротьбу з нами та співчувають. Бог розташовує серця багатьох і руйнує твердині духовної закостенілості. Він не прагне жодної смерті, ба навпаки — хоче, щоб усі стали на шлях Божої істини, яка повинна тріумфально, впевнено бути піднесеною на п’єдестал Божого Стягу, що походить згори (Єзекиїля 33:11). Як би не Бог, Творець наш (особливо звертаюсь до тих, хто читає в Україні), чи змогли б ми отримати гарантію того, що змогли дожити до цього дня в дні, коли безперервно летять ракети знищуючи інфраструктуру, людські життя? Що є гарантією цьогорічного спротиву та успіху в боротьбі з ворогом? Чи не Божа мудрість і підтримка, що є яскравим свідчення про те, що ми живі і бачимо результат молитов? Чи не до нашого Творця маємо кликати по допомогу у “дні недолі” (Псалом 49:15)?
Пригадую слова одного з твітів Генерала українського генштабу Валерія Залужного з посиланням на слова пророка Єремії: “Покликуй до Мене і тобі відповім, і тобі розповім про велике та незрозуміле, чого ти не знаєш!” І справді, якби не Господь, — як каже Давид у тексті 123 (124) Псалму, “то нас позаливала б вода, душу нашу потік перейшов би, душу нашу тоді перейшла б та бурхлива вода“ (Псалом 123:1-2). І справді, від московської агресії, їх “бурхлива вода” принесла велику біду та страждання. Дивлячись кадри з Маріюполя, Бородянки, Ізюму, і розп’ятої Бучі стає моторошно в усьому світі — як до такого можна було прийти? Отож, лише Господь дає мудрості нам у спротиві, виваженості, молитовності та наснаги.
Чому так? Питання, що для лишається багатьох актуальним. Чому зло так спокійно змогло проникнути не лише в свідомість тих, хто носить на собі назву людини, щоб чинити беззаконяння? Зрештою, куди дивиться Бог коли смерть чатує, коли сльози та страждання безперервні? Нажаль, але саме такі ситуації наочно продемонстрували як ті, хто носить в собі ім’я того, що називається людиною, в один момент можуть легко її втратити; той, хто накопичує ресурс, щоб чинити неправду у будь якому вигляді не може для інших лишитись непомітним. Зрештою, будь який вибір людини між меншим та більшим злом все одно означає свідомий вибір зла, скільки б його не було. До того ж, менше зло — найнебезпечніше. Адже, вигодувавши, виплекавши його, сприявши йому кожної можливості бути, в результаті отримуємо ще страшніше зло, ще страшнішого филистимлянина Голіафа, в руках якого щось більше ніж спис та ратище. В цього новітнього “Голіафа” виявились не лише танки, артилерія, піхота і все те, з чим він прийшов після повномасштабного вторгнення в Україну, але й з ідеєю “руского міра”, що означає в прямому сенсі — стерти усе довколи, сплюндрувати та перетворити його на руїни.
Бог, у відповідь на запит “як це змогло трапитись” каже вустами пророка Єремії: “послухайте, доме Ізраїлів! Чи ж дорога моя неправа? Чи не ваші дороги неправі? Чи ж не тому, що частина людей пішла проти Божих постанов та шляхів є істинною причиною насилля та неправди? Але чому ж Бог не зупинить одразу руку насильника та вбивці? Що вичікує Бог в цей час? Він дає нам шанс побачити, щоб нам в найпростіших, побутових ситуаціях ніколи, за жодних обставин не ставати на шлях неправди та гріха, розуміючи до яких катастрофічних наслідків це може привести. Для людини — чудовий шанс побачити Божественну оптику духовного світу, що формалізована ось в таких речах та явищах. Будь яке зло переслідує кінцеву мету — стерти не лише міста, села, народи, але й стерти в собі будь яку людськість; його мета — перетворити людину просто на живу істоту, в якій суттєво та безапеляційно стирається усе божественне і тим самим, створюючи пекло в самому собі прирікаючи себе на свідому власну загибіль.
Але, улюблені, ми не погинули! І не лише тому, що можемо читати ці рядки і розмірковувати над цим піддаючи усе аналізу і наші пожиттєві кроки. Адже погодьмось будь яке зло в побутовій сварні, небажанні блага нашому побратиму, заздрість, наклепи, бундючність, лихі слова та прокльони — хіба це не ознака, що це наш особистий черговий крок до колаборації та підтримці ворога? Чи не означає це, що така людина свідомо чи ні — зодягається в темряву, в духовний блекаут і живе нікому непотрібним та нещасним життям? Бо якщо світло обленерго через постійні обстріли може вимикати, то яка ж катастрофа коли при безпереревній електроенергії вимикається внутрішнє світло віри, добра та надії? Що може бути найгіршим? Які війська зможуть визволити таку людину від такого сценарію безнадійності? Війна — не просто екзистенційне зло, породження людських пороків та цинічності; це симптом, який чітко визначає модель оптимізації духовного пробудження. Клич, який постійно лунає до нас із сирен повітряних тривог: “Прокидайся! Не спи! Дивись, якого ворога і супостата творить усяка людська неправда” Коли оголошується повітряна тривога, слід знайти укриття, безпечне місце, яке буде сховком від можливої небезпеки. Коли ми в час духовної тривоги сховаємось у тіні крил Божих, в Його праведність та світло — в нас не блекаут! Навіть при свічках та генераторах можемо бути бадьорими, підтримані Господом, натхнені Ним підтримувати інших і дарувати світло іншим.
Буду відвертим, я не знаю, чи проголошена повітряна тривога в момент, коли ви читаєте ці рядки, все ж дозвольте без жодної цинічності та лукавства проголосити відбій тривоги! Так, саме відбій! Можливо не повітряної, але такої, яка за Божественним задумом — лишиться позаду., включаючи і повітряну в майбутньому. Тривоги, які раз і назавжди минуться. Бог, Ім’я Якого ми сповідуємо, за словами пророка Ісаї, “ламає лука та списи” раз і назавжди завершує війни! Його істинна воля — принести вічну радість та втіху і “всіляку сльозу витерти з очей їхніх” (Об’явлення 21:4). Його суверенітет та повноваження не лише фіналізувати сценарій будь яких воєн, але й нарешті встановити істинний та непідробний справедливий Мир! Мир, в якому не буде ані супостата, ані насильника, ані жодного бурхливого моря та неспокою. Чи ж не це так потрібне Україні? Ви вирите в це? “Ілюзія” — скажете, що це не підвласно людським зусиллям. Певною мірою це так. З цього приводу професори політології Гайн Гоманс та Ден Райтер у “теорії завершення війн” спеціально для The New Yorker зазначили, що [пряма мова] “ у міжнародній системі відсутній механізм, який би змушував сторони дотримуватись умов договору. Якщо одна сторона захоче порушити умови мирного договору, то немає такої інстанції в яку вона могла б поскаржитись інша сторона”. Таким чином, людство в силу власної нікчемності прирікає себе на перманентний стан війни.
Але Святе Письмо запевняє, що неможливо для людей — те можливе для Бога! (Матвія 19:26).
Справді, не в усіх родинах є відчуття свята та радості. Як зазначає справедливо боєць батальйону “Карпатська Січ” Андрій Іллєнко у своєму телеграм-каналі: “Сумний Святвечір у 2022 році”. Ви, хто сьогодні сумує та плаче! Ви, хто живе в непевності та невизначеності, послухайте — відбій усякої тривоги! Засяяло для таких велике Світло, Велика Радість, яку хочу сповістити всім Вам! Хто ж той, хто покінчить з усіма насиллями та війнами? Хто встановить раз і назавжди свій справедливий Мир? Хто ж Він Цей Істинний Володар Миру та Правди?
Одного разу, “Дитя народилося нам”! Христос народився в Чиїх Руках Влада та Сила! Той, Чиє Ім’я кликатимуть Дивний порадник! Отець Вічності вказує на те, що ніколи не припиниться Його задум! Князь Миру — ось з чого почалось народження Маленького Немовляти в бідних Вифлеємських яслах. Пророк Михей писав: “Ти ж, Вифлеєме-Ефрато, — найменший серед юдиних тисячників. З тебе вийде за Моєю волею Той, Хто буде владикою в Ізраїлі, — хоч Його походження від початку, від часів віковічних” (Міхея 5:1, пер. проф. Р. Туркуняка) Для того, щоб принести Свій Істинний Мир, наш Господь та Спас Ісус Христос, за словами апостола Павла у посиланні до филип’ян зауважує, що Він “упокорив себе, ставши подібним до кожного з нас. Чи багато серед числа тих, хто піднявся до такого високого рангу та становища здатний опуститись так низько в ім’я любові, нашої Безпеки та Миру?
Нехай кожну українську родину, чи Ви в Україні, чи Ви в іншій державі, яка гостинно прийняла Вас чуєте та читаєте цю Звістку панує Його Мир та благодать! Молимо за кожну українську родину, за усіх людей добрих сердець, — чи вони генерали, чи політичні керівники, працівник державних виконавчих служб, волонтери, капелани, християнські вчителі та пастирі, що підтримують Україну і моляться за мир у ній! Божого захисту нашим Воїнам!
Будьте певні, Бог обов’язково подарує Свою Перемогу згори і Свій Мир! Народження Христа — послання Миру, Божого Оптимізму, Великої надії, потіхи серцям та впевненості у великому майбутті! Христос народився! Славімо Його!
Євген Распопов
