ІсторіяІсторія релігій

Проповідь на День П’ятдесятниці

В Імя Отця, і Сина, і Святого Духа! Дорога Церква Христова, усі читачі порталу «Філософія і релігієзнавство» Вітаю Вас щиро з днем народження! Сьогоднішній День Св. Пятдесятниці – день, коли народилась християнська, Вселенська Церква; день, коли пролунала перша у світі проповідь про Христа з уст учня Ісусового Симона Петра.

Напередодні єврейського Свята Тижнів, шо називався Шавуот, що символізував день принесення перших плодів, а також подію дарування Тори на горі Синай, —  у простій єрусалимській оселі злинув зі знаменням інших мов Святий Дух. Сталось чергове чудо Боже після Вознесіння Христа. Здавалось, невже з вознесінням місія Христа вже завершилась? Невже Христос так чудесно не проявлятиме в Своїх діях як впродовж усього часу на землі?

Проповідь на День П’ятдесятниці

Насправді, усе було великим продовженням діянь Спасителя. З дня П’ятдесятниці можна легко прослідкувати початок активної проповіді учнями про Христа. Пятдесятниця – продовження діянь Ісуса Христа, але вже діяннями його св. апостолів та усіх послідовників. День св. Пятдесятниці – це сповнення Божої обітниці, яка ріже вухо усім скептикам: «Створю Церкву Свою та ворота пекельні її не здолають». Був Вольтер, який казав, що церква приречена на фіаско. Був Ленін, і до нього,  а також усі подальщі вожді комуністичної ідеї, що висміювали Бога. Ленін помер, а церква живе.

Вона живе, існує та розвивається лише тому, що помер, воскрес і по нині живе Ісус Христос Спаситель. Чимало людей з помилкою вважають, що церква є певною соціальною групою, об’єднану певною ідеєю, інтересами або прагненнями. З одного боку, це так. З іншого ж – така інтерпретація є доволі вузькою. І це насамперед тому, що у всьому світі було чимало провідників, які пропагували хороші ідеї, висували прекрасні гасла, але на сьогодні лише історична література згадує їх існування. І не більше. В чому ж тоді секрет, що Церква Христова, яка в День Св. Пятдесятниці, народилась на цій землі продовжує і понині, ось вже 2000 років свого існування?

Секрет надзвичайно простий – вона заснована не на людині, а на нашому Господі та Спасителі Христі Ісусі. Церква Христова – це те, що не дає цьому грішному світі остаточно загинути.  Вона має таке повноваження не тому, що певна групка людей оголосила себе представниками Бога на землі, але тільки тому, що її Голова, Ісус Христос має таке право – відпускати гріхи. «Що зв’яжеш на землі – те зв’язаним буде на небесах» — сказав Спаситель. Він говорив про владу священства Його іменем відпускати гріхи,  проголошувати світові святе Євангеліє та дію благодаті Божої грішному світові.

Однак завдяки старанням Сина Божого, який породив Св. Церкву, людям пропонується спасіння, прощення гріхів у святих Таїнствах, слуханні Слова Божого. Під цією Церквою слід розуміти не корумповане ієрархічне церковне товариство, далеко не ті злодіяння, котрі чиняться від імені істинної Христової церкви. Бо й справді: скільки довкола у мас-медіа, побутовій свідомості церква асоціюється з корумпованими свяшениками, архієпископами та кардиналами, аморальним життям, прагматизмом, грошолюбством і гординею. Однак, є одна істина, про яку важливо зазначити: Церква – це кожен особисто з нас! Церква – це наша побутова повсякденна аскеза заради Христа і ближнього. Церква – божественне діяння Христа нашими руками, благими діями в усіх сферах нашого буденного життя! Ап. Павло каже: «Чи знаєте Ви, що Ви Храм Духа Святого?»

Власне, в чому ж полягає особливість Святої Пятидесятниці та дії Духа Святого? Звичайно, видимі ознаки говорили, що сталось неймовірне чудо. Групка осіб, котра не вивчала жодної іноземної мови, завдяки харизмі, тобто Божественної благодаті та сили згори, раптом зненацька заговорили мовою, яку вони ніколи не знали та не вивчали. Адже, у другій главі Діянь, як ми читали, перелічується велика кількість мов, носіями якими були здебільного євреї, що йшли з першими плодами з метою відвідати єрусалимський храм.

Мова персів, мідіян, арабів, парфян, греків, каппадокійців, жителі Фрігії та Памфалії почули свою рідну мову. Можливо, серед згаданих місцевих мов, не було таких, які були мовами світового значення, як наприклад, грецька або латина. Можливо, це були мови тільки місцевого значення. Мабуть з Вас небагато чули про саамські мови, або індіанських племен. А ви щось чули про мову бік’я? Останньою розмовляє всього кілька людей на землі! Мабуть Ви задумувались неодноразово, наскільки великим поліглотом має бути Бог щоб розуміти усі нації, племена, та народності! Чимало сьогодні мов взагалі зникає в світі. Нещодавно, кримчацька мова була оголошеною мертвою. Шановні українці, будьмо вдячні нашого Господу Ісусу, що Він усе скерував так, що ані Валуєвський циркуляр, ані накази російського імператора Олександра II не тільки не змогли знищити українську мову, але й побудити Пантелеймона Куліша, Нечуя – Левицького змусити заговорити святих пророків Божих, Ісуса та апостолів українською мовою. Відбувся літературний переклад тексту Святого Письма на рідну мову українців. Що це означає? Жереб спасіння випав на долю українського народу! Бог зглянувся на страждання народу і дарував їм Святе Письмо рідною мовою, щоб читати та застосовувати прочитане в житті. Переклади Біблії на англійську, німецьку, іспанську, російську та інші мови світу свідкує про Божий намір спасіння цілих народів! А скільки місіонерів працюють по всьому світі, щоб перекласти Біблію на мові кількасот людей? Збуваються слова Спасителя: «І буде проповідана Євангелія Царства по всьому світу».

Однак постає дуже вагоме запитання: що ж змінилось в учнів та Св. Матері Божої Діви Марії з отриманням харизматичного дару Духа Святого з ознакою інших мов? Вони стали сміливими, діяльними та активними для поширення Христової науки. Вони не соромились і не лякались перед іншими звіщати про Христа. Св. Петро, ще колись, несміливий, злякавшись служниці тричі відрікся від Спасителя у Страсний Час нашого Господа. Тепер же, почувши від Христа «паси овець моїх», з повною сміливістю та відвагою почав разом з іншими апостолами звіщати Слово Боже. Люди каялись, очищувались, приймали дар Духа Святого, і жили побожним християнським життям незважаючи на залякування юдейської релігійної спільноти, язичницьких упереджень, вони готові були навіть життя віддати заради Спасителя.

Що ж відбувається сьогодні з нами, як віруючими в Христа? Цей день Св. п’ятидесятниці не просто постав в літургічному календарі як згадка про подію, але живим нагадуванням про нашу Пятдесятницю. Чому це важливо? Кожен з нас повинен поставити мету: а з ким сьогодні я готовий поділитись із вченням та проповіддю Ісуса Христа? Чи прагну у своєму житті чинити добро, проявляти милосердя та уважність тим, хто цього так потребує? Жнива уже дозрілі, а робітників мало! Згадуючи Св. П’ятдесятницю, можна побачити, що у Бога для кожного з нас достатньо ресурсів для того, щоб проявляти істину, благо та Світло Боже! Нині так багато потребують особливої уваги, догляду та підтримки. Зробімо це! Заради Христа Ісуса. Амінь.

Євген Распопов

Ключові слова: нові проповіді, проповідь, віра, Церква, Ісус Христос, еклезіологія.

Яка твоя реакція?

Радість
4
Щастя
0
Любов
0
Не завдоволений
0
Тупо
0

Интересно почитать:

Также в категории:Історія

Історія

Що таке зіккурат?

Зіккурат — це неповторний символ монументальної архітектури, народжений у просторах стародавньої Месопотамії. Його форма, як ...