Природа людської душі визначається трьома питаннями: «Що?», «Звідки?» та «Для чого?». Проте відповідь на ці питання слід давати цілісну, таку, яка охоплювала би відразу всі три питання, проте не претендувала на істину, хоча й тяжіла хоча б до правди, тобто до відображення істини в нашій свідомості, оскільки душа є феноменом поза досвідом всіх оточуючих його людей, окрім одної–єдиною людини. Справа в тому, що душ багато, проте реально спостерігати кожна людина може лише одну — свою. Тому у роздумах про те, що таке душа, я буду спиратися на власний досвід, хоча й щиро сподіваючись, що певну універсальність висновки моїх роздумів все ж таки матимуть.
Отже, «Що?». Душа — це енергія. Чи, радше, джерело енергії. Проте, на жаль, джерело кінечне. Перше, що спадає на думку, хоча це й не зовсім вірно, це «батарейка».
Так, душа — це батарейка. Навіть не так. Душа — це Батарейка, оскільки людська душа дарована Богом, є частиною його еманації в кожному з нас. Таким чином, відповідь на питання «Звідки?» випливає з відповіді на питання «Що?». Людина є великою цінністю, і життя її є коштовним, а живиться це життя від душі, оскільки для того, щоб жити в цьому світі, людині потрібні тіло та енергія. Тіло ми отримуємо від Природи, тому суть нашого тіла є не прямобожественною, проте створено силою/феноменом, що є прямобожественним — Природою. Тому душа є водночас більш складним і більш простим феноменом, ніж тіло: останнє має більш просту, біологічну/природну суть, проте функції його досить складно взаємопов’язані, складають цілу систему не первинних сутностей, тим часом як душа за своєю будовою та функціями є значно простішою (розум, інтуїція та дух), проте суть її вельми складна, оскільки складові її будови є первинними у стосунку до неї, тобто їхня природа випливає із Бога, а оскільки Бог є Універсом, Абсолютом, то все, що стосується людини, і є безпосереднім породженням Бога, є первинним. Отже, відповідь на питання «Для чого?» є наступною — для живлення нашого тіла та забезпечення присутності частинки Господа у всіх нас.
Коли сутність людської душі з’ясована на початковому рівні, слушним здається перейти до розгляду такого аспекту душі, як відношення «людина–душа». Знову звернемось до дещо «технічного» трактування душі, тобто до душі як Батарейки. Щоб бути більш зрозумілим в наступних твердженням, я волію вдатися до тотожності «людське тіло=Ліхтарик». Якщо ми дбаємо про стан нашого Ліхтарика, якщо слідкуємо, щоб всі його складно пов’язані між собою деталі були справні, бо якщо буде інакше, то Божественного світла в людині не спостерігатиметься, то й Батарейка може повно реалізувати закладений в ній потенціал. Ось і виходить, що Ліхтарик у нас складний за будовою, проте простий за суттю (дає світло, яке осяює шлях людині та дозволяє не заблукати в житті), а Батарейка проста за будовою і функціями (живить Ліхтарик), проте суть її є набагато складнішою, ніж у Ліхтарика, бо це вже не проста електрика, а ядерна фізика вкупі із фізикою елементарних частинок, а, як відомо, ще стільки всього залишається поза досвідом людини в цій сфері. Повертаючись до відношення «Батарейка–Ліхтарик», варто зазначити, що від стану всіх компонентів Ліхтарика прямо залежить термін його використання, і скільки наш Ліхтарик нам прослужить, залежить виключно від нас. Але й Батарейка є більш ніж важливим фактором тривалості нашого життя, я–ба навіть сказав — ключовим, бо без енергії жоден апарат не зможе й миті прослугувати. Батарейка також псується від неправильного використання, тому варто бути обережним при її застосуванні, бо гарний Ліхтарик без гарної Батарейки нічого не вартий. Ліхтарик, врешті–решт, можна полагодити, а якщо взятися ремонтувати Батарейку, результат може виявитися непередбачуваним навіть для Творця Батарейки.
Але людина на те й має свободу волі та вибору, щоб не лише бути спроможною все псувати, але й гармонізувати. Якщо дві людини щиро вирішать об’єднати свої Ліхтарики та Батарейки, то, цілком ймовірно, що спостерігатиметься синергетичний ефект, і ми отримаємо один потужніший, ніж два попередні, Ліхтарик, який з роками перетвориться на один суцільний міцний Ліхтар на два світла і декілька маленьких Ліхтариків: будова ж бо Ліхтариків дозволяє майструвати з них нові Ліхтарики та Ліхтарі, були б Батарейки, але на це вже воля Божа.
Таким чином, джерелом енергії для утворення та функціонування Ліхтарів та Ліхтариків є Батарейки, і сутність цих Батарейок є матерією дуже тонкою та хитрою/складною, бо ж нам мало що відомо про справжню природу їхньої організації всередині, оскільки якщо спробуємо розібрати батарейку, ми її зіпсуємо, і так зіпсованою їй і слугувати, бо, як полагодити її, ми не знаємо. Тому краще бути вдячним Господу за те, що наші Ліхтарики мають Батарейки, які слугують джерелом енергії для всього нашого світу Ліхтаринного.
Андрій Сировець
студент 4–го курсу, Київський національний університет імені Тараса Шевченка
