Читачі моїх книг та статей написали мені, що інформації щодо богині Вали дуже мало, тому більшість людей дивуються, чуючи це ім’я.
Давайте ж дослідимо, де ж зустрічається Вала, у яких джерелах?
У Ведах слово Вала зустрічається як деміургічний образ. У перекладі з санскриту «вала» то «печера». Тобто, хтонічна сила. У цій печері є джерела річок та багато корів. Тобто, у цій печері народилося життя (тварини (корови), рослини, річки з чистою цілющою водою та світанкова зоря). Бог Індра зруйнував вхід до цієї печери блискавкою, завдяки чому річки та тварини вийшли на поверхню землі. Тобто, первісний індоарійський міф розповідав про те, що у печері народилося життя, яке згодом вийшло у світ. Тому ми дійсно бачимо, що Вала – це печера, або богиня печери, яка народжує життя. Оскільки вважається, що давні арійські племена населяли територію України у минулому, а пізніше перемістилися у країни Азії, то культ печери родючості є чимось значущим на наших землях. Оскільки археолог Юрій Шилов висунув припущення, що перші глави «Рігведи» могли почати створюватися у Подніпров’ї, а завершили створення «Рігведи» вже в Індії, то логічно, що слово «Вала» мало згадуватися у «Рігведі». Й дійсно, згадується. Вала згадується у «Рігведі» 23 рази, з’являється у гімнах RV 1.11, 52, 62, RV 2.11 , 12, 14, 15, 24, RV 3.30, 34, RV 4 , 50, RV 6.18 , 39, RV 8.14, 24, RV 10.67 , 68, 138
- Де ми ще бачимо Валу? Така богиня, вочевидь, була й у кельтів, що колись мешкали у Європі, у тому числі у Західній частині України. Вала була богинею природи, або її уособленням. Цей образ зацікавив відомого поета Уільяма Блейка, який у своїх творах дуже багато уваги приділив Валі. У його творах Вала є богинею Природи та її уособленням.
У скандинавській традиції vǫlva (часто латинізовано/транскрибовано як vala) — це провісниця / жриця / шаманка, що володіє магією та пророцтвами. Це не завжди людина. Існують й розповіді про те, що роль провісниці Вали виконує й королева фей, яку можна зустріти у зимовому лісі та отримати пророцтво. Про це є навіть кілька віршів у Генріха Гейне. Таким чином Вала у германо-скандинавський традиції є уособленням провісниць – як жінок жриць, так й надприродних істот, які віщують.
Усі втілення Вали надихнули поетів та письменників на створення великих літературних творів, які у нашому світі читали майже усі. Наприклад Вала перетворилася на «Valar/Vala» У творах Толкіна. У Толкіна Вали – це надприродні істоти, близькі до богів, які також віщують майбутні події. А взагалі Вала, як богиня родючості, присутня, як персонаж, у сотнях, якщо не тисячах сучасних літературних творів.
Згадування Вали напередодні Зимового Сонцестояння цілком природньо. Бо найдовші ночі – це і є та сама печера, у якій готується до народження Новий Всесвіт та Нове Сонце. Яке вийде з печери та народиться 22 грудня на сході Сонця! Після того день піде на збільшення.
Ігор Мехеда
