Прагматичні та гедоністичні теорії мистецтва: функції, вплив та критика

Мистецтво завжди було предметом філософських дискусій щодо його сутності, функцій та значення для суспільства. Серед різноманітних підходів до вивчення мистецтва особливе місце займають прагматичні та гедоністичні теорії, які розглядають мистецтво як інструмент для досягнення певних цілей.

1. Прагматичні теорії мистецтва

Прагматичні теорії мистецтва ґрунтуються на ідеї, що твір мистецтва є засобом для досягнення певної мети, а не самоціллю. Вони можуть відрізнятися залежно від того, яку саме функцію вони визначають як головну:

• Моральне вдосконалення– мистецтво повинне виховувати, формувати етичні ідеали (напр., ідеї Платона про мистецтво як інструмент державного виховання).
• Релігійне навернення– мистецтво служить для поширення віри (наприклад, сакральне мистецтво Середньовіччя).
• Соціальний вплив– мистецтво може змінювати суспільні норми (мистецтво авангарду, пропагандистські твори).
• Емоційний вплив– мистецтво викликає певні почуття (катарсис за Аристотелем).

Критика прагматичних теорій:

• Зведення мистецтва до інструменту призводить до знецінення його внутрішньої цінності.
• Не всі твори мистецтва мають чітку прагматичну мету (наприклад, абстрактний експресіонізм).

2. Гедоністичні теорії мистецтва

Гедоністичний підхід стверджує, що головна функція мистецтва – задоволення. Відповідно до цієї теорії, чим більше задоволення отримує аудиторія, тим успішнішим є твір.

2.1. Проблеми гедоністичного підходу

Якщо задоволення є єдиним критерієм, то:

• Популярні, але поверхневі твориможуть визнаватися кращими за складні шедеври (наприклад, масовий кінофільм проти філософської драми).
• Суб’єктивність сприйняттяускладнює оцінку: що приносить задоволення одній людині, може бути нудним для іншої.

2.2. Естетичне задоволення як альтернатива

Щоб уникнути зведення мистецтва до розваги, деякі теоретики запропонували поняття естетичного задоволення – насолоди, пов’язаної зі спогляданням форми, структури та художньої виразності.

Однак виникають питання:

• Чи можна чітко відокремити естетичне задоволення від інших видів насолоди?
• Чи є споглядання мистецтва «заради нього самого» достатньою умовою для визнання його цінності?

3. Прагматизм vs. гедонізм: протистояння чи взаємодоповнення?

Обидві теорії мають слабкі сторони:

• Прагматизмможе надмірно утилізувати мистецтво, позбавляючи його автономії.
• Гедонізмризикує звести мистецтво до розваги, ігноруючи його глибший вплив.

Можливий синтез:
Сучасні дослідження пропонують розглядати мистецтво як багатофункціональний феномен, який може одночасно:

• приносити задоволення,
• впливати на світогляд,
• викликати рефлексію.

Прагматичні та гедоністичні теорії мистецтва пропонують різні відповіді на питання про його призначення.

Іван Гудзенко