Тобто зима тривала з 22 грудня по 21 березня (Зимове сонцестояння – Весняне Рівнодення), весна з 22 березня до 21 червня (Весняне Рівнодення – Літнє Сонцестояння), літо з 22 червня по 21 вересня (Літнє Сонцестояння – Осіннє Рівнодення) та осінь з 22 березня по 21 грудня (Осіннє Рівнодення – Зимове Сонцестояння). До речі, так само астрономи вимірюють періоди Астрономічного Року, проміжку між Зимовими Рівноденнями. Більшість шкіл астрології також приймає цей розподіл. Навіть Новий рік за східними місячними календарями вираховують від дня Зимового Сонцестояння (другий Новий Місяць).
Тому планету року визначають так: за днем, який настає після ночі Зимового Сонцестояння 22 грудня. У 2025 році, напередодні 2026, це понеділок, тобто день Місяця. Й година сходу 22 грудня також година Місяця. А отже, 2026 рік – це рік Місяця.
По-друге. 18 грудня кожного року відбувається визначна подія. А саме Сонце та центр нашої Галактики Чумацький Шлях співпадають. Центр нашої Галактики Чумацький Шлях («Стрілець А») знаходиться в зодіакальному знаку Стрілець біля зорі Альназл. Кожного року відбувається прохід Сонця через цю область зоряного неба. Це починає змінювати потоки енергії напередодні Зимового Сонцестояння, яке починається 21 грудня.
Напередодні цієї астрономічної події, а також Сонцестояння, яке у багатьох давніх цивілізацій вшановувалося як справжній Новий Рік, в який перероджується сам Всесвіт, зазвичай позбуваються застарілих програм, всього того, що заважає подальшому життю та розвитку, щоб у нові періоди часу увійти чистим та отримати вдачу. Ситуація «з’єднання» Сонця та Центру Галактики відбудеться приблизно після 17:00 18 грудня 2025 року.
Саме тому наші предки вшановували у ці дні (18 та 19 грудня) бога Велеса та богиню родючості Валу. А птах, у вигляді якого полюбляв з’являтися Велес – це крук. До речі, й давні кельти (галли) також вірили у божество, яке є уособленням галактики Чумацький Шлях – Лугг. Лугг також приймає форму крука. Шлях Сантьяго у Європі (Франція-Іспанія) вважається проекцією галактики Чумацький Шлях на поверхню Земля (паломник проходить шлях по землі, а душа пролітає галактику й отримає силу космосу). Тому на цьому шляху дуже багато символіки круків. Саме Велес ходив 18 та 19 грудня по домівках та дарував подарунки людям, тобто робив те, що у християнські часи робить святий Миколай.
У різних християнських конфесіях святий Миколай дарує подарунки від 6 до 25 грудня. А у дохристиянський період подарунки дарував Велес. Тепер додамо ще цікаві подробиці, які мало хто знає.
Подивіться на посох святого Миколая. Його кінець завернутий спіраллю. Чому? Бо наша галактика Чумацький Шлях має спіральну форму. Але й це ще не усе. Багато народів вважають, що Сонце – то не бог, а богиня. Японський синтоїзм представляє нам богиню Сонця Аматерасу, богинею вважають Сонце й деякі народи центральної Азії, й навіть найдавніша релігія Грузії (ще до зороастризму й задовго до християнства) зображує Сонце саме як богиню. Усі ці культи богині Сонця вважають, що сонячна енергія виникає у конкретній точці простору, й поширюється на інші точки простору за спіраллю, тому лікувальні сеанси передбачають малювання у просторі спіральних фігур.
Тобто спіраль є символом Галактики та Сонця. А центр Галактики Чумацький Шлях та Сонце з’єднуються ввечері 18 грудня. Саме тому божества цього періоду носять посохи з спіраллю зверху. Й на цій спіралі у давні часи часто сидів або крук, або сокіл, бо сокіл є птахом Роду, верховного божества слов’ян.
Ігор Мехеда
