materiaНайбільшою проблемою  у філософії  поряд з  поняттям «буття»  постає  матерія.  Матерію  відносять до філософської категорії, оскільки  вона сама  позначає  об’єктивну  реальність,  яка  подається  людині  у її  відчуттях і  може існувати  незалежно.  Спроби  визначити  поняття «матерія»  були здійснені  античними філософами.  Вони ототожнювали  матерію  із якимось типом  речовини.  Фалес уподібнював  матерію  воді,  Анаксімен – повітрю, Геракліт – вогню, Демокріт – атому, Арістотель – чотирьом  природним стихіям.   За поглядами  Анаксімандра першопричиною   створеного   є апейрон – безкінечна, безмежна, субстанція, що змінюється.

Подальший  розвиток  матерія   отримала   у   працях метафізиків  –  матеріалістів,  які не були  зосереджені  увагою   на  філософському  аспекті   проблеми її ж  самої, скеровані на вияв  фізичних  властивостей. Прекрасно розуміли,  що  матерію   ототожнювати  з конкретними  видами речовини  не можна.   Філософи Нового часу   розуміли   матерію   у вигляді  речовинного  початку,  що відрізняється  від  конкретних тіл,  сповнених  різних  властивостей.  Для  Френсіса Бекона    вона  (матерія)   є сукупністю   частин,  проте природа –  матеріальних справ.

Для  французьких  матеріалістів    Гольбаха, Дідра    матерією вважаються усі існуючі тіла, які  сприяють людині , викликаючи у неї  відчуття.    Людвіг  Фейєрбарх   розуміє  під  поняттям «матерії»  щось зовсім інше, ніж  його філософи-попередники – природу  в багатоманітності   усіх  її проявів,   розглядає  людину  не як  духовний  суб’єкт,   а  біологічну  істоту.  Проте  з еволюцією  філософії   та науки  це поняття  починає втрачати  конкретні  чуттєві   риси,  одночасно стаючи   абстрактним.  Матерія   у філософії   діалектиків – марксистів, тобто  мається  на увазі    власне   об’єктивна   реальність   є  передусім  філософською категорією,  що  висловлюється своїм   існуванням  поза,  а також  самостійно  від  свідомості,  відображаючи її саму.

Існувала  також точка зору  матеріалістів – ідеалістів,  які  стверджували, що матерія  не можу бути  об’єктивною  реальністю.   Для  ідеалістичного суб’єктивізму  Джорджа Берклі та Маха  матерія  вважається  комплексом відчуттів  тоді  ж  як для  об’єктивного ідеалізму  Пдатона  та Георга Гегеля   матерія  є   породженням   духу  або ж інакше кажучи  іншобуттям   ейдосу  (ідеї).  Чи існують  сьогодні вироблені  фундаментальні  ознаки  матерії  в сучасній  філософії?

Таку фундаментальну характеристику матерії  вперше  вдалося  надати  доктором  філософських наук  Леонідом Павловичем Станкевичем.

Він  зробив  своєрідну  характеристику  щодо  концепції  матерії  наступним чином. Він  вважає, що матерія  є:

  • один  із проявів  буття;
  • об’єктивною реальністю,  що надається людині   у  її відчутті  і може існувати  незалежно  від  них;
  • підпорядковується своїм закономірностям,  незалежним від  волі, людського бажання,  сила,  що чинить супротив  людській  діяльності;
  • може існувати   у  різного  виду  речах та не існувати  у чистім  вигляді.   Являє  собою надсистему,  що  об’єднує навколо  себе  інші.  Самої по собі матерії немає, оскільки  існують лише  її об’єкти,  процеси  їхньої взаємодії.  Речі  не можуть  бути  складовою матерії,  і тім  є елементами її  ж самої;
  • Вона є тілесною, тобто  у кожному   об’єкті матерія становить  над систему, що містить зміст,  за допомогою  якого  матеріальний об’єкт  має здатність  впливати   на  речі матеріального  характеру  (маються на увазі   взаємодії,  явища,  дифузії та відображення);
  • Вона міняється, проте не знищується.  Тому формою  її існування  є рух –  можливість різних  матеріальних об’єктів  до змін.  Тому завдяки   руху  матерія  може розвиватися  у різні  речі.

 Богдан  Стрикалюк