Одним із найяскравіших прикладів символічного мистецтва є рельєфна скульптура Бенедетто Антеламі «Зняття з хреста» (1178), яка знаходиться в соборі Парми, Італія. Цей шедевр не лише відображає сцену зі Святого Писання, але й служить багатошаровим символом релігійної віри, духовного страждання й надії. Аналіз цього твору дає змогу краще зрозуміти, як символіка діє як міст між сакральним і повсякденним.
Символізація в релігійному контексті
У релігійній сфері символи мають унікальну функцію – вони стають медіаторами між земним і трансцендентним. Наприклад, хрест у християнстві символізує не лише страждання Христа, а й спасіння та віру. У буддизмі колесо дхарми (дхармчакра) символізує закон і шлях до просвітлення. Такі символи виконують роль духовних провідників, що направляють віруючих до глибшого усвідомлення своєї віри.
Релігійні символи також можуть виступати як алегорії, метафори або уособлення. Вони не лише відображають реальність, але й структурують її, створюючи новий вимір, у якому матеріальне й духовне взаємодіють. Наприклад, у християнській літургії євхаристія символізує тіло й кров Христа, одночасно слугуючи ритуальним актом єднання з божественним.
Антропологічний аспект символізації
Процес символізації глибоко пов’язаний із людським досвідом і культурним контекстом. Більшість символів виникають із природних об’єктів або явищ, які люди сприймають і надають їм значення. Наприклад, у мистецтві Антеламі рельєф «Зняття з хреста» представляє не лише біблійну сцену, але й передає універсальну тему співчуття й надії на спасіння. Це свідчить про здатність символів виходити за межі конкретної культури, звертаючись до загальнолюдських почуттів і прагнень.
Розвиток символів також має тенденцію до абстрагування. Наприклад, давньохристиянські зображення тріумфального хреста на фоні зоряного неба об’єднують у собі ідеї розп’яття, воскресіння й вознесіння Христа. Таке концентрування багатьох значень у єдиному символі сприяє його універсальності та багатоаспектності.
Символіка в сучасному світі
У 19–20 століттях символи стали важливими не лише в релігійному, але й у світському контексті. Наприклад, наукові символи, такі як математичні чи фізичні знаки (>, =, ∼), виконують роль універсальних мов для передачі знань. Вони створюють раціональні структури, які, однак, походять із релігійної символіки, маючи ті самі функції – спрощувати, пояснювати й з’єднувати.
Іван Гудзенко
