Філософія цього періоду була тісно пов’язана з національним рухом. Вона не обмежувалася академічними дискусіями, а ставала частиною політичного й культурного проекту. Особливо важливою була діяльність Угорської академії наук, яка стала центром формування національної наукової мови.
Вплив німецького ідеалізму
Угорські мислителі XIX століття активно засвоювали ідеї Канта, Фіхте та Гегеля. Німецький ідеалізм став методологічною основою для філософії історії й культури.
Гегелівська модель історичного розвитку особливо вплинула на угорських авторів, які прагнули осмислити власну історію як процес становлення національної свободи. Філософія історії стала ключовою дисципліною, через яку формувалася модерна угорська свідомість.
Революція 1848 року і філософський вимір свободи
Події Угорська революція 1848 року мали не лише політичне, а й філософське значення. Вони актуалізували питання свободи, правової держави та самовизначення.
Інтелектуали того часу поєднували політичну діяльність із філософською рефлексією. Свобода розглядалася не лише як юридична категорія, а як духовний стан народу, здатного усвідомити власну історичну місію.
Мова і культура як філософська проблема
Ключовим аспектом національного відродження стало утвердження угорської мови як мови науки і культури. Це вимагало створення нової термінології та адаптації європейських концептів до локального контексту. Таким чином, філософія відігравала роль культурного перекладача — вона інтегрувала європейські ідеї в угорський інтелектуальний простір.
Академічна інституалізація
У другій половині XIX століття відбувається становлення системної університетської філософії. В Будапешті формується професійне академічне середовище, яке поступово переходить від романтичної історіософії до більш раціоналістичних і позитивістських підходів. Це означало перехід від культурно-національної рефлексії до спеціалізованих філософських дисциплін — логіки, етики, теорії пізнання.
Іван Гудзенко
