Народився на межі VІІ-VІІІ століття в місті Капітолія. Мав неабиякий розум та мудрість. Був одруженим. У шлюбі народилося троє хлопців. Проте через домінуючу любов до Бога , змушений був розлучитися і прийняти чернецтво. Найважчим для нього став шлях чернецтва. Єпископом Бостри рукопокладений на пресвітера (священика).
Шістдесятирічний Петро вважав, що вінець мучеництва може його просто оминути, в тім це не так. Сповідуючи себе християнином, почав різко викривати іслам. Розпочав проповідницьку діяльність серед мусульман, засуджуючи їхні помилки.
Коли захворів халіф Валід – батько Омара, останній скористався моментом і виклав справу про пресвітера Петра. За наказом Валіда християнського проповідника привели до нього. За пресвітером Петром слідували християни, які добре знали діяльність служителя. По прибутті до палацу халіфа, його син просив зробити вибір: життя чи смерть. Усвідомлюючи наближення кінця життя за істинне сповідання Христа, вибирає смерть. Омар звертається до воїнів негайно привести священика до халіфа.
Халіф нагадав Петру, який говорить, що Ісус Христос – це Бог, а Мухаммед є батьком неправди, адже такі речі є недопустимими в ісламі. Порозмовлявши з пресвітером, зрозумів, що ця мова користі ніякої не принесе, а тому приготував йому страту. На початку зими 715 року після Різдва Христового відбулося публічне мучеництво Петра Капітолійського. Народ спостерігав за жорстокими тортурами, влаштованими християнському подвижнику.
Спочатку Петру вирвали язик, другого дня були відсічені стопа з кистю руки, а в неділю – друга стопа та друга кисть, потім був осліплений та розп’ятий неподалік монастиря, а в кінці проколотий після трьох ударів списом. Стікаючи кров’ю, пресвітер помер. Після того тіло, яке охороняли мусульманські воїни п’ять днів віддали на спалення, а нетлінні останки викинули в річну протоку, вимивши будь-який предмет, до якого могли торкнутися мощі святого, щоби в такий спосіб стати на заваді їхньому шануванню віруючими.
Православна церква встановила особливий день вшанування пам’яті священномученика – 17 жовтня.
Панас Вернигора
