Песах, чи коротше кажучи єврейська Пасха. Це свято знаменує день виходу єврейського народу з Єгипту. Святкування припадає на 15 число місяця нісан, тобто кінець березня початок квітня. Одні джерела характеризують Песах, як свято весни, пробудження та розквіту. Інші знаменують цю подію як перехід, так зване «перестрибування» із статусу рабів до «звання» вільного народу зі своєю релігією та заповідями.Свято відзначається протягом 7-ми днів, перший та останній день Песаху вважають виключно святковими в які не можна нічого робити. Проміжні ж п’ять днів є напівсвятковими, тому дозволена будь-як робота.Важливим елементом свята є «седер» — святкова вечеря перших двох днів. Під час седеру читаються писання про вихід єврейського народу з Єгипту, проводять символічні обряди та вживають мацу – коржі з прісного тіста, які є символом пошани до скитань предків пустелею. Ця святкова трапеза має багато традицій, причому для дотримання кожної з них відведений свій час. Варто зазначити, що традиції не змінюються протягом тривалого часу і не важливо де знаходиться та чи інша діаспора, дотримання звичаїв цього свята є обов’язковими. Саме такі порядки роблять єврейський народ єдиним, незважаючи на його розсіювання.
У Великодній тиждень прийнято проводити час у родинному колі, а ще краще здійснювати паломництво до святих місць. Не на останньому місці знаходиться і жертвоприношення.
Дуже часто Песах вважають синонімом до визначення «впорядкованість подій». Адже лише завдяки низці певних обставин євреї змогли стати повноцінним народом. Увійшовши до Єгипту як рід Якова, вони вийшли як народність, чисельність якої перевищувала 600 000 людей.
Ізраїльтян спершу радо прийняли на землях Єгипту. Однак фараону напророкували, що він зазнає багато бід від єврейського первістка, тому до цього народу почали вживати особливих заходів, одним з яких була надважка трудова повинність. Вихідці єврейського роду стали рабами єгиптян, їхні будинки прослуховувалися, а новонароджених дітей вбивали і так тривало багато років.
Але одному первістку вдалося вижити і саме йому долею було призначено врятувати свій народ. Його звали Мойсей і виховували його при дворі фараона. Досить тривалий час він не знав з якого він роду походить, хоча відчував свою прихильність до євреїв. Коли одного разу він покарав єгиптянина, що бив єврея, то був засуджений до страти, але зміг втекти. Він жив у різних країнах та сталося так, що на Синайському півострові Мойсей побачив неопалиму купину з якої долинав голос Всевишнього, який наказав йому повернутися до Єгипту та врятувати єврейський народ.
Фараон не бажав відпускати євреїв, тому Бог наслав на Єгипет 10 нещасть, але будь-яка кара оминала єврейські будинки. Єгиптяни побачивши це пішли до фараона та почали вмовляти, щоб той відпустив єврейський народ.
Фараон погодився, але його війська вже були наготові і через деякий час вирушили за ізраїльтянами, щоб всіх винищити. На сьомий день армія фараона наздогнала єврейський народ біля Червоного моря, але хвилі, які стали стіною утворивши прохід для євреїв, загубили всю єгипетську армію. Саме це гарантувало євреям свободу – тілесне звільнення та духовну волю. Саме це свято і відзначають сьогодні євреї усіх діаспор.
- Другий Песах
Мало кому відомо, що існує ще друге свято Песаху, щоправда сьогодні його святкують лише консервативні та набожні євреї.
Хоча другий Песах це не зовсім свято, а скоріше Великодня жертва. Історія розповідає, що коли минув рік після того як євреї вийшли з Єгипту, вони вирішили відсвяткувати цей день жертвоприношенням. Але на той час не всі мали змогу знайти скінію та принести жертву, тому вони звернулися до Мойсея, аби той дав пораду.
Мойсей, у свою чергу, звернувся до Всевишнього і Бог вирішив дати ізраїльтянам ще один шанс – через місяць після першого Великоднього жертвоприношення, з’являється дата 14-го іяра, що означає друге Великоднє жертвоприношення.
Сенс дня Другого жертвоприношення описується дуже коротко – «нічого не втрачено», тобто кожен має ще один шанс.
Анна Гуз
