Персі Біші Шеллі народився в забезпеченій сім’ї, яка мала великі маєтки, придбані його дідом. Його батько, Тімоті Шеллі, був слабохарактерною людиною, нездатною впоратися ні з тиском владного батька, ні з бунтівною натурою сина.
Початкову освіту Шеллі здобув в Академії Сайон Хаус (1802–1804), а згодом продовжив навчання в престижному Ітонському коледжі (1804–1810). У цей період він пережив чимало принижень та знущань з боку однокласників. Це зміцнило його дух супротиву та схильність до уявного ескапізму, які пізніше стали одними з ключових мотивів його творчості.
Восени 1810 року Шеллі вступив до Оксфордського університету, де познайомився з Томасом Джефферсоном Хоггом, який став його другом і союзником у літературних пошуках. Проте навчання було перерване у 1811 році, коли Шеллі та Хогг були виключені за публікацію памфлету «Необхідність атеїзму«. Відмовившись визнати авторство та вибачитися перед університетським керівництвом, Шеллі назавжди залишив Оксфорд.
Особисте життя та політичні переконання
Шеллі завжди прагнув до свободи у всіх аспектах життя, включаючи особисте. У 1811 році він одружився з Гаррієт Вестбрук, але шлюб був швидше актом протесту, ніж результатом справжнього кохання. Через кілька років Шеллі закохався в Мері Вольстонкрафт Годвін, доньку феміністки Мері Вольстонкрафт та філософа Вільяма Годвіна. Їхній союз спричинив скандал, оскільки Шеллі покинув дружину, що викликало осуд у суспільстві.
Політичні ідеї Шеллі були революційними для його часу. Він виступав за рівність, свободу особистості, ліквідацію соціальної нерівності та релігійного догматизму. У своїй творчості він критикував несправедливі соціальні порядки, закликаючи до духовного та суспільного оновлення.
Літературна спадщина
Творчість Шеллі охоплює поезію, драматургію, прозу та есеїстику, зокрема його роботи стали відображенням боротьби за ідеали романтизму. Серед найвідоміших творів:
- «Ода до західного вітру» (1819) — символ сили природи та революційних змін.
- «Адоніс» (1821) — елегія, присвячена його другові, поету Джону Кітсу.
- «Прометей звільнений» (1820) — драматична поема, яка висловлює ідеї свободи, любові та прогресу.
- «Королева Маб» (1813) — утопічна поема, яка критикує соціальну несправедливість і релігійний гноблення.
Шеллі також був майстром лірики. Його поезія вирізнялася мелодійністю, глибокою емоційністю та філософським змістом. Він писав про красу природи, нескінченність людського духу, боротьбу за свободу і трагічність буття.
Трагічний кінець
Персі Біші Шеллі загинув 8 липня 1822 року під час морської подорожі біля узбережжя Ліворно, Тоскана. Його човен потрапив у шторм, і поет потонув. Його тіло було знайдено лише через кілька днів та впізнано за копією «Оди до ночі» Джона Кітса, яку він носив із собою.
Попри коротке життя, Шеллі залишив глибокий слід в історії англійської літератури. Його творчість вплинула на покоління письменників, зокрема на Джорджа Еліота, Вільяма Батлера Єйтса та Джорджа Бернарда Шоу.
Сьогодні Персі Біші Шеллі вважається одним із найбільших поетів романтизму, чиї твори продовжують надихати читачів та викликати захоплення своїм поєднанням емоцій, краси та філософських роздумів.
Іван Гудзенко
