На момент прибуття іспанців на Філіппінах не існувало єдиної державності чи писаних законів, за винятком «Кодексу Калантїї», що, ймовірно, був правовим звичаєвим зводом острова Панай XV століття. Управління громадами здійснювали дактанги — місцеві вожді, які радилися зі старійшинами. У духовному житті філіппінців переважали язичницькі вірування: обожнювання сил природи, жертвопринесення та ритуали, пов’язані з плином сезонів. Релігійні церемонії проводилися жерцями біля спеціальних вівтарів, без сталих храмів чи ідолів.
Із давніх часів архіпелаг підтримував тісні зв’язки з іншими народами Азії. Ще з X століття між Філіппінами та Китаєм формувалися дружні й торговельні відносини. Китайці вплинули на місцеве ремесло, землеробство, стиль одягу та навіть манери поведінки. З Індії прийшли релігійні уявлення, зокрема культ всемогутнього божества Батхали, який мав спільні риси з індуїзмом та буддизмом.
Особливої ролі у розвитку архіпелагу відіграла суматранська імперія Шривіджая, що у VIII–XI ст. поширила свій вплив на південні філіппінські острови. Завдяки їй на островах розвинулася торгівля, ремесла й освіта. Сулу, розташовані на перетині морських шляхів, стали важливим торговельним центром, де зупинялися кораблі з Китаю, Яви, Індії та навіть арабського світу.
У XIV–XVI століттях частина архіпелагу увійшла до складу імперії Маджапахіт. Місцеві князівства — балангай — мали власні правителі, армії, податкову систему та дипломатичні зв’язки. До приходу європейців філіппінські народи були розвинутими як у соціальному, так і в економічному аспекті, мали самобутню культуру та активно взаємодіяли з сусідами.
Однак із прибуттям іспанців розпочався новий етап — колоніальний. Завойовники прагнули підкорити місцеве населення, нав’язати християнство та включити архіпелаг до іспанської колоніальної імперії. Проте філіппінці не підкорилися одразу. Багато племен чинили запеклий опір — як збройний, так і культурний. Колонізація тривала десятиліттями, супроводжувалася конфліктами, повстаннями та змінами в усіх сферах життя.
Цей період став переломним моментом у філіппінській історії — зустріч із Заходом принесла нові релігії, форми управління та культурні виклики, які народи архіпелагу повинні були подолати, зберігаючи свою ідентичність.
Іван Гудзенко
