Парацельс – видатний алхімік, лікар та окультист, представник філософії епохи Відродженя. Він народився близько 1493 року у швейцарському кантоні-містечку Ейнзільден. Походив з родини лікарів, із старовинного роду дворян. Першим наставником і вчителем у його житті став його батько. Через свого батька Парацельс був близько ознайомлений з лікарською справою, яка на той час вважалася справжнім мистецтвом. Парацельс також навчався у місті Вюрцбурзі в одного абата на ім’я Іоганн Тритемія.Молодий Парацельс розпочинає детально ознайомлюватися і вивчати давнє таємне іудейське вчення — кабалістику. Він надто сильно захопився кабалістикою, що майже не втратив розум. Адже таке вчення було не під силу маленькому допитливому розуму людини. Проте потрібно враховувати той факт, що до таких речей дуже негативно ставився Святий Престол Риму на чолі з папою і латинським духовенством.
Парацельс відправляється у місто Феррари на навчання, вдало захищає докторську дисертацію по медицині та отримує науковий ступінь – доктора медицини. У 1517 році він здійснює багато подорожей. Припускають, що він був засновником таємних товариств у ХVІ сті. В тім напруга в середовищі католицької церкви поступово зростала. Парацельс був дуже відомим, відвідував різні університети тогочасної Європи. Як медик, він брав участь у військових походах, займався лікуванням поранених солдатів.
Відвідував найбільші імперські землі в таких європейських країнах як Англія, Іспанія, Португалія, Франція, Шотландія, Норвегію, Данію, Швецію, Валахію, Литву, Польщу, Прусію, Трансільванію, Угорщину, зокрема держави, що розміщувалися на Апеннінському півострові. Крім того подейкували, що Парацельс побував і у Московії, Північній Африці, Константинополі, навіть в Палестині, проте це були лише чутки.
У 1526 році його призначають на посаду бюргера в місті Страсбург, а в 1527 році – стає міським лікарем міста Базель. Парацельс викладав курси із медицини у Базельському університеті на доступній німецькій мові, що стало викликом перед усім університетом і дивиною для усіх, хто викладав на латинській мові. Це склало певну конкуренцію в університеті. Під час одного конфлікту з місцевою владою Базеля Парацельс змушений був залишити це місто і переселитись в місто Кольмар. Його було відлучено аж на десять років від академії. Звичайно, стає зрозумілим, що ніхто не повинен володіти такими унікальними знаннями в науці, тільки католицька церква, а методи якої були очевидно відомі усім.
Видатним медиком було винайдено багато ліків від різноманітних хвороб. Він робив надзвичайні досягнення в науці, пояснював природу і причину захворювання гірняків силікозом. У 1534 році йому вдалося зупинити страшну смертельну хворобу – чуму, він вдався до процедури вакцинації.
Багато подорожував, проводив алхімічні досліди, писав, лікував, але в основному присвячував час науковому дослідженні з астрології. У замку Бератцгаузен він закінчує свою працю «Парагранум», у 1562 році пише працю про протікання хвороб, яка отримала назву «Парамірум», а в 1533 – працю під назвою «Лабіринт медиків, які помиляються». Окрім того, Парацельс відомий своїми філософськими трактатами.
У 1564 року із під пера автора виходить унікальна праця «Філософія», потім же «Таємна філософія», яка була переведена на фламандську мову, а ще «Велика астрономія», а також натурфілософські книги, зокрема «Книга про німф, сильфів, пігмеїв, саламандр, гігантів і інших духів» (вийшла друком у 1566 році).
Проте не можна випускати із виду впливу античної та сердньовічної філософії на формування медицини доби Відродження, в основі якої лежали теорії видатних людей цього часу: Арістотеля, Авіцени, Галена. Парацельс вчив, що усі живі організми складаються з ртуті, сірки, солей і цілої низки інших речовин. Речовини знаходяться у повній рівновазі одна з одною, хвороба означає або оволодіння ними або ж недостача однієї з речовин. Лікаря Парацельса вважають освідченою, розумною і талановитою людиною, справжнім лікарем, предтечею сучасної фармацевтики.
Парацельс намагався поєднати кабалістичні ідеї з алхімією та магічними практиками. Таким чином це поклало початок поширенню окультизму, що був тісно поєднаний з кабалістичним вченням. Парацельс порівнював людину з мікрокосмом, у ній відображаються всі тіла природи, тобто це ланка, що об’єднує два світи, сила, яку він назвав М «мема» (таємниця). Людина є квітесенцією, п’ятою істиною сутністю цього світу, виготовлена Богом із такої собі витяжки цілого світу, несучи в собі образ Творця. Ніякого забороненого знання на думку Парацельса не існує і людина повинна досліджувати сутність не лише в природі, але й за межами цієї природи.
У 1541 році Парацельс оселився в місті Зальцбург, навіть не підозрюючи, що він знаходиться в небезпеці. Він зустрів архієпископа і побачив в його очах покровителя, можливо і захисника, втім його довірливість повернулася іншою стороною. Так як архієпископ знаходився в юрисдикції папи Римського. Святий Престол давно слідкував за Парацельсом і врешті-решт вислідив. Парацельса було вбито невідомим найманим вбивцею підісланим лікарем. Парацельс помер у віці сорока восьми років, його тіло було поховано в місті Зальцбурзі.
Богдан Стрикалюк
Магістр релігієзнавства
