Джуліо Роспільйозі був призначений кардиналом і державним секретарем при папі Олександрі VII. 20 червня 1667 року, після смерті Олександра VII, він був обраний папою і прийняв ім’я Климент IX. Через шість днів він був офіційно висвячений на папську посаду.
Понтифікат Климента IX був позначений численними конфліктами, особливо з Францією. Французький король Людовик XIV прагнув усунути будь-які релігійні розбіжності, які він вважав загрозою для єдності свого королівства, і активно відроджував засудження янсенізму. Янсенізм був теологічною доктриною, яка підкреслювала необхідність Божої благодаті для спасіння та обмежувала свободу волі, що нагадувало протестантські вчення.
Климент IX прагнув до умиротворення і зупинив переслідування янсеністів через угоду, відому як «Мир Климента IX», підписану в січні 1669 року. Проте, ще більший виклик для Климента становили принципи галліканізму Людовика XIV, який прагнув обмежити папську владу у Франції.
Климент IX намагався допомогти Венеції в її боротьбі проти Османської імперії за Крит. Критське морське портове місто Кандія (нині Іракліон) перебувало під облогою османів протягом 20 років. Попри зусилля Климента переконати європейські держави надати допомогу Венеції, французький король Людовик XIV відхилив його прохання. 5 вересня 1669 року Кандія впала, і острів був підпорядкований османам. Ця втрата стала великим ударом для Климента IX, який помер, оплакуючи християн, убитих у Кандії.
Климент IX був відомим літератором ще до свого обрання папою. Він писав вірші та драми на релігійні теми, а також створював лібрето для опер. Його найвідоміші твори включають Il Sant’Alessio, священну оперу на музику Стефано Ланді, та Chi soffre speri («Хто страждає, той сподівається»), комічну оперу на музику Вірджіліо Маццоккі та Марко Мараццолі. Ця опера, прем’єра якої відбулася в Римі 27 лютого 1639 року, вважається однією з перших комічних опер і важливим внеском Климента IX у розвиток цього жанру.
Климент IX залишив значний слід в історії церкви та культури. Його зусилля щодо умиротворення конфліктів з Францією, допомога Венеції у боротьбі проти османів та культурні досягнення як літератора зробили його важливою постаттю свого часу. Незважаючи на короткий термін правління, він запам’ятався як папа, який прагнув миру та культурного відродження.
Іван Гудзенко