Буддизм

Палійський канон (Тіпітака): структура, Віная, Сутта, Абхідхамма та роль Буддагхоші

Найдавнішою та найповнішою збіркою ранньої буддійської літератури є Тіпітака — Палійський канон, що зберігся в традиції Тхеравада. Сам термін означає «Три кошики» (санскритський відповідник — Трипітака) й відображає структуру зібрання: Віная, Сутта та Абхідхамма. Укладання канону демонструє пріоритети ранньої громади: спершу дисципліна чернечого життя, потім слова Будди, а згодом — систематичний філософський аналіз.

Віная Пітака: дисципліна й організація

Палійський канон (Тіпітака): структура, Віная, Сутта, Абхідхамма та роль Буддагхоші

Віная Пітака — «Кошик дисципліни» — регламентує життя сангхи. Теоретично вона й досі є нормативною основою монастирів Тхеравади, хоча частина правил втратила практичне значення.

Віная складається з трьох розділів:

  • Сутта-вібханґа — аналіз правил;
  • Кхандхаки — процедурні тексти;
  • Парівара — допоміжні та систематизаційні матеріали.

Цей розділ показує, наскільки важливою для ранньої громади була етична дисципліна як фундамент духовного поступу.

Сутта Пітака: слова Будди

Найоб’ємнішим розділом є Сутта Пітака — «Кошик бесід». Він складається з п’яти нікаїв (збірок проповідей).

Тексти часто характеризуються повторюваністю та ритмічністю, що полегшувало усну передачу. Попри це, вони відзначаються глибиною думки та насиченими образами. Саме тут викладено основні доктрини: Чотири благородні істини, Восьмеричний шлях, вчення про непостійність і відсутність «я».

Абхідхамма Пітака: аналітика доктрини

Абхідхамма Пітака — «Кошик особливого вчення» — є схоластичним осмисленням ранніх проповідей. Він містить сім творів, що аналізують психофізичні процеси та класифікацію дхамм.

Палійська Абхідхамма є специфічно тхеравадинською і суттєво відрізняється від аналогічних текстів інших шкіл. Вона перетворює доктрину на точну систему категорій, що стала підґрунтям буддійської психології.

Рання неканонічна література

Крім канону, традиція Тхеравади створила значний корпус коментарів і трактатів. Серед визначних постатей — Буддагхоша, а також Нагасена, Буддадатта і Дхаммапала.

«Мілінда-панха»: діалог із царем

Мілінда-панха — один із найвизначніших прозових творів давньої Індії. У ньому відтворено діалог між царем Менандром (грецьким правителем) та ченцем Нагасеною.

Цей текст містить знамениту аналогію з колісницею: так само як «колісниця» є лише умовною назвою для поєднання частин, так і «особистість» — це лише сукупність компонентів без постійної сутності.

Буддагхоша і «Шлях очищення»

Найвпливовішим автором палійської традиції став Буддагхоша. Його праця «Вішуддхімагґа» («Шлях очищення») узагальнює доктрину Тхеравади й систематизує практику.

Він також створив численні коментарі до Вінаї, перших чотирьох нікаїв і текстів Абхідхамми, заклавши підвалини класичної інтерпретації канону.

Джатаки і культурний вплив

Оповіді про попередні народження Будди — Джатаки — мали величезний вплив на культуру країн Тхеравади. Вони формували уявлення про мораль, жертовність і ідеал досконалості, впливаючи навіть на мистецтво та право.

Іван Гудзенко

Яка твоя реакція?

Радість
0
Щастя
0
Любов
0
Не завдоволений
0
Тупо
0

Интересно почитать:

Также в категории:Буддизм