Інтелектуальне формування і вплив ранніх подій
Отто Нейрат народився у Відні в період бурхливих соціальних змін. Його ранній інтерес до економічних процесів і суспільних реформ сформувався під впливом марксистської думки, що поєднувала аналітичну строгість із соціальною етикою. Після навчання у Віденському університеті він долучився до проєктів, пов’язаних із соціальною статистикою та плануванням економіки. Після короткої участі в політичних подіях у Німеччині, де він підтримував Баварську комуністичну республіку, Нейрат був ув’язнений. Звільнившись, повернувся до Відня у 1920 році. Цей досвід не лише загартував його переконання у необхідності соціальних реформ, а й спрямував його думку на пошук об’єктивних, наукових засобів для розуміння суспільства.
Віденський гурток і філософія єдності науки
У 1920–1930-х роках Отто Нейрат став одним із провідних учасників Віденського гуртка — спільноти мислителів, що прагнули очистити філософію від метафізики та звести її до логічного аналізу мови науки. Для Нейрата логічний позитивізм не був лише методологічною позицією. Він бачив у ньому інструмент для створення цілісного світогляду, де знання всіх дисциплін можуть бути взаємопов’язані й узгоджені.
У 1936 році в Гаазі він заснував Інститут єдності науки, який мав на меті сприяти міждисциплінарному обміну і створенню систематизованої енциклопедії знань. Головним результатом цієї ініціативи стала «Міжнародна енциклопедія об’єднаної науки» (1937), у якій брали участь найвідоміші науковці того часу, серед них Рудольф Карнап і Чарльз Морріс.
Для Нейрата наука мала бути не замкненою сферою фахівців, а відкритим процесом пізнання, що допомагає людині орієнтуватися в складному соціальному світі.
Нейрат також відомий як один із піонерів візуальної комунікації в науці. Він створив систему Isotype (International System of Typographic Picture Education) — мову піктограм, покликану передавати складну статистичну інформацію у зрозумілій візуальній формі. Ця система стала основою для сучасних інфографік і відіграла значну роль у розвитку візуальної освіти XX століття.
Ідеї Нейрата про уніфікацію знань, об’єктивність науки та раціональну комунікацію залишаються актуальними й сьогодні. Він стояв біля витоків концепції міждисциплінарності, яка визначає сучасний науковий підхід.
Іван Гудзенко