Відомий острів ще з давньогрецьких часів. На ньому було побудоване грецьке поселення Борисфеніда, від назви якої греки почали дали назву Борисфен річці Дніпро. Острів був не тільки портовим містом, але й культовим. На острові археологами знайдено залишки храму богині Афродіти.
На острові були й скіфи. Вважається, що саме вони назвали острів скіфським словом «Березант», що перекладається як «Високий».
На острові археологи знайшли речі як грецького, так й римського періодів.
Археологічні довідники також повідомляють, що: «За часів давньої Русі у Х-ХІІ столітті тут було слов’янське поселення, знайдено землянки, печі, велику кількість кераміки, прикрас (скляні браслети, застібки), залізної зброї. На Березані знайдено єдиний відомий (на час публікації) на території України надгробок з рунічним написом (XI-XII ст. ст.)».
Велику роль острів відігравав й у житті запорізьких козаків.
Цікава також й легенда навколо цього острову. Поруч річки Березань й Сасик впадають у Березанський Лиман, й зливаються з водами Чорного Моря. Тобто, зливаються три води: дві річкових та морська. Злиття трьох вод вважалося священним у багатьох релігіях, бо майже у всіх давніх духовних вченнях першопрояв Абсолютного є Трійцею: Права-Ява-Нава, Дао-Ян-Інь, Род-Сварог-Велес, Брахма-Вішну-Шива, Айн-Айнсоф-Айнсофор, Небо-Земля-Підземний світ,… й так далі. У злитті трьох вод вбачали присутність Трійці. Тому легенди кажуть, що купатися біля Рибаківки – це дуже сприятливо для відновлення енергетики.
Як би там не було, але туристи, які відвідали Рибаківку та купалися у морі біля берегу, після купання відчували внутрішнє тепло на протязі двох годин. Після чого наступає спокійний стан, проблеми перестають турбувати нашу свідомість, неприємні думки зникають.
А у 7 кілометрах від острову Березань є ще більш цікаве місце – злиття чотирьох річок з водами Чорного моря (п’ять вод). Чотири річки – Дніпро, Південний Буг, Інгул та Інгулець впадають у Дніпро-Бугський Лиман – та зливаються з водами Чорного Моря. Від чого води на узбережжі овіяні містичними легендами.
З острову Березань видно ще один цікавий географічний об’єкт – Кінбурнський півострів, який завершується Кінбурнською Косою (довжина приблизно 8,5 км, найширше місце 3,8 км). Відомо, що це було місце протистояння між козаками та османами. А колись тут жили ногайські племена. Але мало хто знає, що багато років це був своєрідний духовний центр.
За радянських часів багато духовних течій заборонялося, бо офіційною ідеологією був атеїзм. Заборонялося буквально усе – й ведична філософія, й практика йоги, й езотеричні течії, й спроби метафізичного пізнання світу. Й тому шукачі духовних істин збиралися на Кінбурнському півострові та на Кінбурнській Косі. Ставили палатки та тижнями жили на дикій природі. Намагалися осягнути та проаналізувати свій внутрішній світ та світ природи, обмінятися одне з одним думками та знаннями, спробувати зробити якісь медитативні практики. Завдяки віддаленості Кінбурнської Коси від великих міст, ці духовні вправи залишалися непоміченими з боку представників радянської влади. У наш час різні ретрити постійно продовжували проводитися на Кінбурнському півострові та на Кінбурнській Косі, до осені 2019 року. Тобто, місцевість була таємним духовним центром з 1979 по 2019 (фактично сорок років).
Спроби відвідувачів місцевості осягнути щось невідоме, пізнати світ, створили у просторі своєрідну «психодинаміку», тому туристи, які відвідують ці місця, підсвідомо починають замислюватися про Вічне.
Й ще одна легенда. У морі, між островом Березань та Кінбурнською Косою, є рештки прадавнього храму. Цей храм побудувала дуже давня цивілізація. Й це був Храм Води, де вшановувалися водні божества. Й, за переказами, це був не звичайний храм, а своєрідний генератор енергії, який створював потужну енергетику стихії вода. Іноді мандрівники помічають слабке зелене сяйво на дні моря, а іноді стаються – також дуже слабкі — зелені спалахи. Але детальне дослідження морського дна у тій місцевості завжди було дуже ускладнено внаслідок інтенсивної морської навігації. Тому зараз неможливо передбачити, коли буде досліджене морське дно у цьому місці. Можливо, пройдуть роки.
Кінбурнський півострів та Кінбурнська Коса є частиною Чорноморського Біосферного Заповіднику.
Я неодноразово відвідував острів Березань з дослідницькими цілями, а також проводив екскурсії на острів. Це не так просто. Не кожного дня можна отримати дозвіл на вихід у море, й для подорожі потрібно фрахтувати невеличке судно. Але для тих, хто цікавиться давниною, історією та легендами, таке плавання є справжнім задоволенням.
Ігор Мехеда