Його погляди формувалися під впливом політики Токугава Іеясу (1543–1616), засновника сьогунату, який запровадив централізовану систему управління. Сорай вважав, що конфуціанство має бути не просто абстрактною мораллю, а інструментом для раціонального реформування суспільства.
Філософські ідеї
На відміну від інших конфуціанських шкіл, які акцентували на літературному аналізі класичних текстів, Сорай запропонував радикальний підхід:
- Критика коментаторської традиції— він вважав, що постійне переосмислення давніх праць призводить до спотворення їхнього первісного сенсу.
- Концепція Дао як людського творіння— на його думку, конфуціанський шлях (Дао) є не божественним законом, а продуктом історичного досвіду та мудрості минулих поколінь.
- Акцент на практичне застосування знань— Сорай наполягав на тому, що вчені повинні вивчати стародавні тексти не для теоретичних дискусій, а для створення ефективних соціальних інститутів.
Вплив на політику та культуру періоду Едо
Ідеї Сорая знайшли відгук у японській еліті, зокрема серед чиновників, які прагнули модернізувати систему управління. Його праці сприяли:
- Розвитку адміністративних реформ— пропагував уніфіковані закони, що ґрунтувалися на раціональних принципах.
- Підвищенню ролі освіти— заснував власну школу, де викладав ідеї «справжнього вчення», позбавленого від надмірної метафізики.
- Взаємодії з китайською культурою— незважаючи на критику сучасних йому китайських інтерпретацій, Сорай глибоко вивчав китайські класичні тексти, що зробило його ключовою фігурою в японсько-китайському інтелектуальному діалозі.
Хоча після реставрації Мейдзі (1868) конфуціанство втратило офіційний статус в Японії, ідеї Сорая залишаються предметом досліджень через їхній вплив на формування японської ідентичності. Сьогодні його розглядають як:
- Попередника японського прагматизму— його підхід до знань як інструменту соціальних змін нагадує принципи західної філософії.
- Критика догматизму— його скептицизм щодо традиційних інтерпретацій став важливим кроком у розвитку японської гуманітаристики.
Оґю Сорай — унікальний мислитель, який поєднав конфуціанську етику з практичною політикою. Його ідеї про раціональне управління та культурну спадщину залишаються актуальними не лише для істориків, а й для сучасних дослідників політичної філософії.
Іван Гудзенко
