Віночки – це Брами між світами. У слов’ян світ поділений на три прояви: Ява, Нава та Права. Ява – це раціональний навколишній світ, у якому ми живемо, фізичний світ. Де сяє сонце, ростуть дерева та квіти, де стоять наші будиночки та росте врожай на полях. Нава – це потойбічний світ. У багатьох джерелах, що збереглися з давніх часів Нава розуміється як те «що було до всього та що буде після всього». Тобто: ще ненароджені діти, не побудовані міста, не вирощені сади, але й люди та цивілізації, які вже пішли з явного світу. Нава усе народжує, але згодом й поглинає народжене. Права – це світ Богів, який створив Яву та Наву, й колись у майбутньому знову вбере їх у себе.
Я розповім про обряди з віночками, які я особисто спостерігав у різних місцях. Плетуть віночок з трави або квітів. Уявляють, що у просторі є те, що людині необхідно (врожай, знайомства, подарунок тощо). Простягають праву руку у віночок. Подумки беруть те, що візуалізували та витягують з віночка разом з рукою. Стверджують, що те, що було візуалізоване, невдовзі з’являється у явному світі.
Цим обрядом сприяють пошуку зниклих людей. Для того уявляють зниклу людину та витягують її образ з віночку. Багато є розповідей про те, що після цього зникла людина знаходиться.
Є ще більш цікаві обряди з віночком. Легенди кажуть, що вуж – змійка, яку люблять вищи сили. Тому, якщо знаходять вужа, який помер природною смертю, то його приносять додому та всередину вкладають або насіння пшениці або горох. Після того закопують на городі. Коли пшениця або горох виросте, то новим серпом, який ще не був у роботі, жнуть паростки та з них плетуть віночок. Далі треба вийти у поле й дивитися на світ через цей віночок. У віночок буде видна Нава та усі духи Нави. Стверджується, що можна побачити людину з червоним ковпаком на голові. Це – один з духів Нави. Ця людина з червоним ковпаком передасть книгу, у якій занотовані таємниці Всесвіту. Цю книгу можна читати три доби, після чого повернути людині з червоним ковпаком.
Ті знахарки, які практикують сповивання, пояснюють відверто – й багатьох цим шокують – що Навська Брама – це також шийка матки, по якій плід переходить з материнського організму у явний світ. Тому на підсвідомому рівні народження пам’ятається людиною як прохід через тунель. А під час клінічної смерті люди проходять той самий тунель, тільки у зворотному напрямку. Будь який обруч є символом цих переходів.
За народними повір’ями, чаклунки іноді перекидаються у обруч та катаються у такому вигляді по селу. Якщо це побачить корова, то вона б’є своїм рогом у обруч та таким чином вбиває чаклунку.
Якщо у корівник починають ходити злі духи, від чого корови хворіють, то для протидії злим духам використовують шийку від розбитого глечика, яку підвішують до стелі за мотузку. Знахарі пояснюють, що добрі сили Нави проходять через цю шийку (яка є, фактично, обручем та символом тунелю) та відганяють руйнівних духів.
Тому для очищення від негативу вважається за добре пройтися підземним тунелем або крізь печери.
Але не тільки віночок символізує Навську Браму та використовується у обрядах. Пояси, бандани, каблучки, корони, браслети – це також символи Навської Брами та застосовуються у обрядах.
Але віночок символізую не тільки Браму між Явою та Навою. Є ще віночки, які символізують Браму між Явою та Правою – світом Богів.
У багатьох народів світу вінчальні обряди при укладені шлюбу припускають одягнення на голови молодій парі віночків з квітів. Навіщо? Жерці виготовляли ці віночки як Брами між світом людей та світом Богів. Й через ці Брами на молоду сім’ю мали пройти благословення та подарунки від Богів. Цей звичай ми можемо бачити по всьому світу.
Весільне кільце має такий самий сенс. Я бачив під час своїх подорожей цікавий обряд. Якщо у пари виникають у житті якісь негаразди, жрець, до якого звернулися по допомогу, знімає обручки з чоловіка та жінки и пропускає через обручки полум’я священного вогню. Після цього вдягає знову на пальці. Через деякий час негаразди зникають. Це практикується не тільки для відновлення відносин всередині родини, але й для підвищення рівня достатку.
Під час Купальської Ночі практикується такий обряд. Плетуть віночок з квітів. Витягують з віночку символи своїх бажань. Далі – прикрашають віночок фруктами або ягодами та свічками, що горять. Й відпускають плисти по воді. Це – подарунок для богині води Дани, щоб вона допомогла здійсненню бажань. Бо стихія води вважається майже повним втіленням Нави. Й допомога сил Нави має пройти у явний світ через оцей віночок. А богиня Дана має цьому сприяти. Це, до речі, не тільки обряд слов’ян у Купальську Ніч. Такий самий обряд ми можемо бачити кожного вечора на березі Гангу. Тільки віночок у даному випадку присвячуються не богині Дані, а богині Гангаматі. Тобто вода є проявом Нави. Цікаво, що слово Nava (Navis) латиною означає корабель. Тобто навігацію розуміємо як подорож Навою.
Я подовжу збирати народні обряди з віночками.
Ігор Мехеда
