Новоапостольська церква була заснована в XIX столітті з заяви, що всі інші християнські конфесії були помилковими. Церковна організація засновує свої вчення на Писанні, але змінює їх відповідно до своїх власних вірувань. Церква наділяє своїх «апостолів» авторитетом, і вчить, що ніхто не має доступу до Божого прощення, таїнств або порятунку, крім як привілейовані представники. По суті, новоапостольська церква є відгалуженням від Католицької апостольської церкви, заснованої в Англії в 1830-х рр. І має церковну ієрархію на чолі з апостолами, які повинні керувати церквою до другого пришестя Ісусу Христа.
Сучасну назву церква отримала у 1906 році. Її доктрини схожі з доктринами батьківської церкви (під батьківською церквою мається на увазі Католицька апостольська церква), але протягом довгого часу Новоапостольська церква перебувала під впливом континентального протестантизму, і з часом її богослужіння і віровчення стали менш католицькими і більш протестантськими.
Церква наголошує на дарах Святого Духа, які включають в себе пророцтво, божественні мови і чудесне зцілення. Церква виділяє три головниї Таїнства — це хрещення, святе причастя і хрещення Святим Духом. Хрещення Святим Духом досягається тільки покладанням рук на голову члена апостолом, і воно гарантує члену участь в правлінні Христа на Землі протягом 1000 років після його повернення. Як і послідовники церкви Ісуса Христа святих святі останніх днів, Новоапостольська церква вчить, що живі парафіяни можуть приймати таїнства за померлої людини.
Церквою керує ієрархія, що складається з головного і інших апостолів, які призначають єпископів, окружних старійшин, пасторів і євангелістів. Головний апостол має абсолютну владу. Послідовники церкви вважають його представником Господа на Землі. Його служіння носить містичний контекст, а рішення, прийняті головним апостолом, визначають віровчення Новоапостольської церкви. Штаб-квартира церкви знаходиться в Цюріху, Швейцарія.
Іван Гудзенко