Походження та місія
За міфами, богиня сонця Аматерасу, керуючи з Небесної Рівнини (Такамагахара), вирішила надіслати свого онука Нінігі на землю, щоб встановити гармонію серед людей і принести порядок у «серединну країну очеретяних рівнин» (Асіхара-но-Накацукуні), тобто в Японію. Це рішення мало не лише релігійне, а й символічне значення — воно підкреслювало божественну природу майбутньої земної влади.
Перед відправленням Нінігі отримав від Аматерасу три священні регалії — символи влади і духовної чистоти:
- дзеркало (Ята-но Кагамі) — уособлення чистоти та правдивості;
- коштовність (Ясакані-но Магатама) — символ доброзичливості та єдності;
- меч Кусанагі-но Цуруґі — знак мужності та сили духу.
Ці предмети стали імператорськими регаліями Японії, які й досі вважаються священними атрибутами влади японського монарха.
Сходження на землю
Нінігі спустився з небес на землю в місцевість Такасіхо, на острові Кюсю — найпівденнішому з великих японських островів. Там він зустрів місцевого бога Окунінуші, який уже керував цими землями. Спочатку Окунінуші неохоче поступався владою, однак після тривалих перемовин погодився передати Нінігі право керувати «громадськими справами», тобто політикою та земним управлінням, залишивши за собою опіку над «таємними», тобто релігійними, справами.
Цей розподіл став своєрідною моделлю гармонії між духовною і світською владою, що пізніше глибоко закоренилася у японській культурі. Нінігі заснував новий порядок, поклавши початок лінії правителів, які згодом стали вважатися безпосередніми нащадками богів.
Значення Нінігі в японській традиції
Історична та міфологічна роль Нінігі полягає у створенні сакрального підґрунтя японської державності. Його сходження символізує момент, коли божественна воля з’єдналася з людською історією, надаючи легітимності правлінню імператорів Японії.
Хоча сьогодні культ Нінігі не має широкого народного пошанування, як, наприклад, культ Аматерасу чи Окунінуші, його ім’я зберігається у релігійній традиції синто, а місця, пов’язані з його спуском, зокрема Такасіхо в префектурі Міядзакі, залишаються важливими центрами паломництва.
Іван Гудзенко
