До свого навернення в християнство носив ім’я Омар, за походженням був персом. Очолював військо султана Ахмета. Здійснив військовий похід в Іверію (Грузія). При наближенні до обителі Шіомгвім був зупинений якоюсь невидимою силою. Омару відкрилося видіння: Ангели і старець святий Шіо. Не спричиняючи шкоди монастирю і ченцям, передав золото на його потреби і загорівся бажанням вести такий спосіб життя як вони.
Омар повертається і з ним ще двоє слуг. Омаром приймається Таїнство Хрещення і здійснюється чернечий постриг. Відтепер його називають Неофітом, що в перекладі означає – новонавернений. Його слуги отримали християнські імена – Христодул та Христофор. Здійснював справжній християнський подвиг, отримуючи Божі дарування. Очолює монастир і здобуває славу за межами Грузії. Католікосом Самуїлом IV возводиться єпископом урбнської кафедри.
Поширю світло Євангелія язичникам та поклонникам вогню, борючись з вченнями, котрі підривають авторитет церви. Язичники замишляють щось погане на рахунок Неофіта: вриваються в будинок, схоплюють і волочать його, а потім каменують. Неофіт прийняв мучеництво у 587 році після Різдва Христового. Пройшов деякий час від перенесення мощей священомученика Неофіта до шіомгвімського монастиря та покладення під престолом в соборному храмі.
Чернечі подвиги звершено Христодулом та Христофором. Христодул призначається як настоятель. Христодул – пятий ігумен після наступників: Євагрія, Неофіта, Іларіона та Христофора. Пам’ять священомученика відзначається грузинською православною церквою 10 листопада.
Панас Венигора
