Справжнє мирське ім’я: Анастасіос Кефалос. Місце народження: Сіліврія (Фракія).
Народився він 1 жовтня 1846 року в благочестивій сім’ї. Його батьки – Дімос та Марія Кефалос за віросповіданням належали до православ’я. В чотирнадцятирічному віці відправився до Стамбулу, влаштовується продавцем у магазині, у вільний від роботи займається вивченням текстів Священного Писання, регулярно відвідує церкву. Пізніше став виконувати обов’язки вчителя молодших класів.
З 1866 року двадцятирічний Анастасіос стає сільським вчителем в поселенні Літіо що на острові Хіо. Там пропрацював сім років. Надає перевагу усамітненому способу життя. Проводить релігійні бесіди зі старцем Свято-Отцівського монастиря Пахомієм.
З 1876 року приймає чернецтво на острові Хіос, йому присвоюється ім’я – Лазар. У 1877 році хіротонію в диякони з присвоєнням нового імені – Нектарій здійснив митрополит Хіосу Григорій. Заручившись підтримкою побожного багатого чоловіка Іоанніса Хореміса зумів продовжити навчатися в місті Афіни.
Невдовзі під час випускник іспитів Нектарія помирає його благодійник Хореміс. Знайомі пропонують йому звернутися до впливового олександрійського патріарха Софронія. Софроній вбачаючи у молодому Нектарії порив допомагає з розходами під час навчання у богословській школі при Афінському університеті.
З 1885 року Нектарій отримує богословську ступінь. Навесні 1886 року патріарх Софроній здійснює над ним рукоположення в пресвітери. Нектарія призначено секретарем і проповідником при дворі Олександрійського патріархату. Взимку 1889 року, в церкві Св.Миколая єгипетського міста Каїр приймає сан мирополита пентапольського.
Швидка кар’єра богослова та нова посада змусили духовенство якось реагувати, на Нектарія було зведено несправедливий наклеп, його звинуватили у зміщенні з престолу патріарха Софронія. Нектарій став віддаленим від патріарха через його заздрісників та обмовників.
З 1889 року Нектарій прибуває до Афін, гаючи намір відправитися до Святої Гори Афон. Його переконували аби залишився в Греції, оскільки тут буде більше користі від нього. Коли постало питання очолення патріаршого престолу після смерті ієрарха олександрійської церкви, то волею Божою Нектарій не став її майбутнім наступником.
З 1904 року Нектарій працює над заснуванням на острові Егіна жіночого монастиря Святої Трійці, зустрічаючи низки перешкод зі сторони свого митрополита так і світської влади. Нектарій стає відомим у світі через безліч створених ним чудес.
З 1919 року його почало турбувати фізичне здоров’я. Важко переносив нестерпні болі від хвороби раку простати. Він більше піклувався про своїх духовних дітей, приховуючи від них важку недугу. Продовжував церковну діяльність.
З 1920 року через нестерпну біль ледве ходив. У місцевій лікарні Афін 8 жовтня Нектарій помер. Медсестрами був помітний відчутний аромат мира, що виходив з бинтів, котрими перевищували тіло Нектарія. Від сорочки, котру одна із доглядальниць-черниць поклала на ліжко невиліковного хворого – паралізований зцілився і крізь сльози дякував Богу.
Поховання Нектарія відбулося на острові Егіна, в монастирі Святої Трійці. Останки святого були наповнені миром як і його обличчя.
20 квітня 1961 року відбувся акт визнання Нектарія Егінського святим православної церкви самим Константинопольським патріархом.
По нинішній час паломники з усіх куточків світу прибувають до Егіни у святий монастир аби віддати шану святому. Його мощі допомагають людям, які з твердою вірою звертаються до нього через Бога.
Пегас
