Неділя 4- та Великого посту. Преподобного Іоанна Листвичника(Мк.9,17-31; Мф.4,25-5,12)
В ім‘я Отця, і Сина, і Святого Духа!
Слава Ісусу Христу!
Улюблені у Христі брати і сестри!
Як важко у повсякденному християнському житті керувати духом над пристрасним тілом, відвернутися від матеріальних речей і спрямувати свої думки, душу і серце, піднісши їх до Бога. Молитва і піст — ось є справжня зброя проти лінивства, себелюбства, егоїзму, дратівливості, стріл лукавого. Люди чомусь не замислюються над своїм життям і грішать до того часу, доки не опиняться на смертному одрі, і аж тоді згадують ім‘я Боже. Їх ніщо практично не зупиняє, ні церковні дзвони, ні застережливі слова священнослужителя. Вони живуть аби їм було краще, а іншим гірше. Але знайте, що усьому настає свій час, бо перед пришестям Господа на Землю вже пізно буде розкаюватись.У сьогоднішній день за православним новим календарним стилем вшановується пам’ять преподобного Іоанна Листвичника – великого християнського подвижника, богослова, філософа, ігумена Синайського монастиря. Його приклад життя надихає, дає привід кожному замислитись над своїм грішним життям як євангельському юнаку, що був одержимий бісом, але по вірі батька в Господа Ісуса Христа був зцілений. Так само і ми одержимі матеріальними речами і ніяк не можемо відв‘язатися від них, щоб присвятити час молитви Богу. Ми настільки зайняті земними справами, що забуваємо про духовні: євангельську проповідь, молитву, сповідь та причастя.
Не дарма ж Божественний Вчитель та наш Спаситель говорить: О роде перелюбний доки Я вас буду терпіти? Це означає : до яких пір ви будете гнівити Отця Мого Небесного і своїми гріхами принижувати Мене як Сина Божого. Невже ви не здогадуєтеся, що Бог терпить, але Його терпіння не довготривале. Скільки ще ви будете грішити і чинити беззаконня, які перевищили небо, хіба ж не час спинитись. Усі наші біди від того, що ми живемо без віри у Христа Спасителя, надіємось тільки на людське спасіння. Не усі йдуть дорогою спасіння, наближаючись до вічного блаженного життя у Царстві Небеснім, оскільки обрали легкий шлях, який веде до загибелі. Бо Ісус Христос є Істинною, Дорогою і Життям, до Нього ніхто не приходить, тільки через Отця. А тому той, хто хоче досягнути вищих духовних чеснот, як стверджує преподобний Іоанн Листвичник , — повинен боротися з гріховними пристрастями і не давати їм вільно розгулювати. А тим, які піднімаються по ліствиці на небо, щоб досягнути таких чеснот як Віра, Надія, Любов, необхідно бути вкрай обереженими, щоб через превеликі свої гріхи не впасти з неї донизу. Про гріховність людини застерігав блаженний Феодорит, говорячи наступні слова: «Дорога до Царства Божого важка, а до пекла є легкою. Коли ти, чоловіче , піднімаєшся вгору, дивись, щоб оглянувшись не впав вниз ». Так і ми, спочатку Господом нашим Ісусом Христом піднімаємось з гріхів, а коли не надіємось на Боже милосердя, то гучно падаємо. А якщо ще й втрачаємо віру в Бога, то тоді до нас, немічних підступає диявол і слуги його – біси, щоб нестерпно мучити, кидаючи як того одержимого сина, то у вогонь, то у воду, доки ми не покаємося перед Самим Христом у своїх гріхах.
Відтак дбайте про спасіння свої християнських душ, не впадайте у спокуси, не будьте не віруючими, але віруйте, що Бог визволить вас від гріха і дарує спасіння та вічне життя в Царстві Отця Свого Небесного аби тільки ви морально і духовно не падали. Адже він хоче бачити у вас віру та любов до Нього, повсякчасну молитву, що виходить з ваших уст і високо підноситься до горішнього світу.
Тому наслідуйте приклад життя преподобного Іоанна і в потребах життєвих попросіть аби він вимолив у Бога прощення наших гріхів перед Ним, а перед Богородицею – небесного заступництва та помочі в усіляких добрих християнських справах. Бо спасіння приходить через Бога, якщо ми молитовно звертаємось з вірою та страхом Божим до Нього. Прости і нам Господи, грішним, що засумнівалися у Твоєму милосердю.
Слава Ісусу Христу!
Богдан Стрикалюк
