Натаніель Прентіс Бенкс: політична кар’єра та військова діяльність під час Громадянської війни в США

Натаніель Прентіс Бенкс народився 30 січня 1816 року у Волтгемі, штат Массачусетс. Його дитинство не відзначалося привілеями: хлопець отримав лише базову шкільну освіту й у молодому віці почав працювати хлопчиком-шпульником на бавовняній фабриці. Прагнення до самореалізації та навчання спонукали Бенкса самотужки вивчати право, редагувати місцеву газету та згодом стати адвокатом. Уже на початку 1840-х років він активно долучився до політичного життя штату.

Політична кар’єра до Громадянської війни

У 1849–1853 роках Бенкс працював у законодавчих зборах Массачусетсу, а в 1853 році очолив конституційний з’їзд штату. Того ж року він був обраний до Конгресу США, спочатку як незалежний кандидат, підтриманий демократами та прибічниками партії «Вільна земля». У1855 році приєднався до новоствореної Республіканської партії.

Його політичний авторитет зростав стрімко. У 1856 році, після тривалого процесу з 133 голосувань, Натаніель Бенкс був обраний спікером Палати представників США. Ця перемога зробила його впливовою фігурою в американському політикумі. У 1858 році він залишив Конгрес, щоби обійняти посаду губернатора Массачусетсу. У період свого губернаторства Бенкс виступав за мирне вирішення внутрішніх конфліктів у країні, однак обставини невдовзі змінили його позицію.

Генерал Союзу у Громадянській війні

З початком Громадянської війни Бенкс одним із перших запропонував свою допомогу президенту Аврааму Лінкольну. У 1861 році він був призначений генерал-майором добровольців армії Союзу. Його участь у бойових діях розпочалася з кампаній 1862 року в долині Шенандоа, де він намагався стримати наступ сил Конфедерації на чолі з генералом Томасом «Стоунволлом» Джексоном. Попри часткові невдачі, він залишався важливою постаттю у стратегії Півночі.

Згодом Бенкс очолив Департамент Мексиканської затоки зі штабом у Новому Орлеані, яким керував упродовж 1862–1864 років. Його найвизначнішою військовою операцією стала облога Порт-Гудзона в Луїзіані, що завершилася капітуляцією конфедератів у липні 1863 року. Цей успіх став стратегічно важливим, оскільки дозволив силам Союзу повністю контролювати річку Міссісіпі.

Однак наступні його військові ініціативи виявилися менш успішними. Зокрема, низка експедицій у Техасі, організованих у 1863–1864 роках, не принесли очікуваних результатів. Найбільшою поразкою стала кампанія на річці Ред-Рівер, яка завершилася катастрофою у травні 1864 року. Військові невдачі засвідчили слабкі тактичні здібності Бенкса, попри його політичний авторитет.

Повернення до цивільного життя та пізні роки

Після завершення війни Натаніель Бенкс повернувся до політичної діяльності. Він знову обирався до Конгресу США, де обіймав посаду представника штату Массачусетс протягом кількох термінів. З 1879 до 1888 року він працював маршалом США, залишаючись активним учасником суспільного життя до кінця свого життя.

Бенкс помер 1 вересня 1894 року у рідному Волтгемі, залишивши після себе суперечливу, але вагому політичну та військову спадщину.

Іван Гудзенко