Традиційне господарство
Основою економіки та харчування народу є сільське господарство. Головним продуктом харчування є рис, який вирощується на болотистих територіях. Його доповнюють інші культури, зокрема ямс, арахіс, бавовна, банани, дині та таро. Для забезпечення торгівлі з іншими регіонами вирощуються кавові дерева та кола, що мають попит на зовнішніх ринках.
Архітектура та побут
Села народу Кісі складаються з невеликих поселень, що рідко перевищують 150 мешканців. Кожне село будується з круглих глиняних хатин із конічними дахами, які ідеально підходять для місцевого клімату. Ці поселення формуються навколо кількох екзогамних батьківських ліній. У кожній родовій лінії головну роль відіграє старший член, який є не лише лідером, а й духовним наставником. Він виконує обов’язки священика культу предків і виступає посередником між світом живих та померлих.
Релігія та вірування
Духовне життя народу тісно пов’язане з їхньою землею та традиціями. Релігія включає землеробські ритуали, культи предків і духовні практики, які зміцнюють зв’язок між поколіннями. Особливе місце в їхній культурі займають стеатитові статуетки, які також називаються «кісі». Ці артефакти виготовлялися попередніми мешканцями регіону і використовуються для зображення предків. Вони вірять, що саме через ці статуетки можна спілкуватися з богом-творцем, що робить їх невід’ємною частиною релігійних обрядів.
Народ Кісі є яскравим прикладом гармонійного співіснування з природою та шанування традицій. Їхній спосіб життя, архітектура, сільське господарство та релігія демонструють глибокий зв’язок із землею та предками. Незважаючи на виклики сучасності, вони зберігають свою унікальну ідентичність, що є цінним внеском у культурне багатство Західної Африки.
Іван Гудзенко
