Походження та міфологічний контекст
За міфами індуїзму, наги мешкають у підземному царстві Нага-лока або Патала-лока. Це місце описується як сяюче підземне царство, наповнене палацами, прикрашеними дорогоцінним камінням. Згідно з переказами, творець Брахма відправив їх у ці нижні регіони після того, як їхня чисельність на землі стала надмірною. Тоді ж він наказав нагам кусати лише тих, хто справді заслуговує покарання або приречений на передчасну смерть.
Наги тісно пов’язані з водною стихією. Вони вважаються духами, які охороняють річки, озера, моря, джерела та колодязі. Окрім цього, їх часто наділяють функціями охоронців скарбів, що підкреслює їхню роль як посередників між земним світом і прихованими багатствами природи.
Найвідоміші наги
У класичній індійській міфології відомі кілька ключових постатей серед нагів.
- Шеша (Ананта) — космічний змій, на якому спочиває бог Вішну у світовому океані. Він уособлює вічність та порядок, адже саме на ньому ґрунтується створений світ.
- Васукі — цар зміїв, використаний як мотузка під час міфу про збивання океану молока, одного з центральних космогонічних сюжетів індуїзму.
- Такшака — вождь племені зміїв, який згадується у численних легендах та епосі «Махабгарата».
В індуїстській традиції існує свято Нага-панчамі, яке припадає на місяць Шравана (липень–серпень) і присвячується вшануванню зміїв.
Жіночі наги
Жіночі образи відомі як нагіні або нагі. У переказах вони постають принцесами-зміями виняткової краси. Легенди стверджують, що деякі індійські династії, зокрема правителі Маніпуру на північному сході та династія Паллавів на півдні, вели своє походження від союзів людей із нагинями. Подібні перекази збереглися і в Індокитаї, зокрема у правлячій родині давнього Фунану.
Наги у буддизмі та джайнізмі
У буддизмі наги часто виступають охоронцями священних місць і брам храмів. Особливе значення має легенда про царя нагів Мучалінду, який захищав Будду від дощу протягом семи днів, поки той перебував у глибокій медитації. Цей сюжет набув поширення в мистецтві мон-кхмерської епохи IX–XIII століть на території сучасних Таїланду та Камбоджі.
У джайнізмі наги символізують захист духовних учителів. Тіртанкара Паршванатха традиційно зображується під багатоголовим зміїним пологом, що символізує його духовну силу та захищеність.
Образ у мистецтві
Зображення нагів у мистецтві відзначається великою різноманітністю. Їх можна побачити у трьох основних формах:
- у вигляді кобр із капюшонами, що мають від однієї до семи або навіть більше голів;
- як людські постаті з багатокапюшонним пологом над головою;
- як напівлюди з тілом, яке від пояса вниз має форму згорнутої змії.
У багатьох композиціях наги зображуються у позах поклоніння богам чи героям, що підкреслює їхню роль як свідків і учасників космічних подій. В архітектурі Південної та Південно-Східної Азії вони часто прикрашають входи до храмів, виступаючи захисниками від злих сил.
Наги залишаються важливим елементом індійської та ширшої азійської релігійної культури. Вони поєднують у собі символіку влади над природними стихіями, роль захисників і водночас уособлюють небезпеку, яка вимагає шанування й обережності. Їхній образ закарбований у літературі, релігійних ритуалах і мистецтві, формуючи своєрідний міст між міфологією, вірою та культурними традиціями різних народів.
Іван Гудзенко
