Аль-Бухарі виявив геніальні здібності ще в дитинстві, запам’ятовуючи хадиси у віці 10 років. У 16 років він здійснив паломництво до Мекки, що стало початком його багаторічних подорожей у пошуках достовірних хадисів. Він відвідав Єгипет, Сирію, Ірак та інші регіони, збираючи свідчення від понад 1000 вчених.
Методологія аль-Бухарі: критерії автентичності
Аль-Бухарі відзначався надзвичайною ретельністю у відборі хадисів. Із приблизно 600 000 переказів, які він зібрав, до Ас-Сахих увійшли лише 7275, що відповідали суворим критеріям:
- Неперервний ланцюг передачі (існад)— кожен розповідач мав бути надійним і живти в одному часі з попереднім.
- Відповідність тексту (матн) Корану та встановленим нормам.
- Відсутність суперечностей у змісті.
Ця робота стала зразком для наступних поколінь ісламських учених, а сам аль-Бухарі отримав титул Амір аль-мумінін фі аль-хадіс («Правитель віруючих у хадисознавстві»).
Структура Аль-Джамі ас-Сахих
Збірник поділено на тематичні розділи, що охоплюють:
- Питання віри (іман).
- Ритуали (ібадат).
- Шлюбне та сімейне право (ніках).
- Торгівля та фінанси (муамалат).
Кожен розділ супроводжується коментарями, що підкреслюють практичне застосування хадисів у житті мусульман.
Наприкінці життя аль-Бухарі став учасником теологічних суперечок у Нішапурі, після чого повернувся до Бухари. Втім, конфлікт із місцевим правителем через відмову навчати його дітей окремо призвів до вигнання вченого до села Хартанк, де він помер у 870 році.
Його праці залишаються основою для сучасних досліджень ісламського права. Ас-Сахих разом із Сахихом Муслима складають Сахихайн — два найавторитетніші збірники хадисів у сунізмі.
Іван Гудзенко
