Обоє народилися в Антіохії, Кипріан виховувався язичницькою сім’єю, Юстина – язичницьким жрецем. Міста Аргос, Таврополь, Мемфіс, Вавилон слугують місцем отримання освіти Кипріаном. По поверненні до Антиохії став місцевим жрецем та чарівником.
Вісімнадцятирічна Юстина через проповідь диякона навернулася до Христа Спасителя, прохаючи своїх домашніх прийняти християнську віру. Дівчина була настільки красивою, що до неї намагався свататися язичник Аглаїд, якому та відмовила. В тім Аглаїд не відступав від задуманого. Коли в Аглаїда нічого не виходило, то він змушений був вдатися до магії аби зачарувати прекрасну дівчину Юстину.
Прийшовши до мага Кипріана, пропонуючи непоганий гонорар за справу, просив допомогти. Кипріан почав застосовувати чарівний прийом, впливаючи на тіло, роблячи його пристрасним. Проте усе робилося безуспішно. Завдяки молитві, хресному знаменні та посту Юстини чари розсіялися і жодні нечисті духи не могли наблизитися до християнки. Біси з соромом тікали від святої.
Осоромившись, Кипріан вдався знову до чар, наславши на Юстину та усе місто мор та язву. Щиросердечна молитва Юстини припинила страшні хвороби. Люди віддавали славу Ісусу Христу. Кипріан відчув дотик благодаті Божої і зрікшись диявольських діянь, прийшов до єпископа Анфіма, сповідуючи власні гріхи. Просив також у нього аби спалив усі книги і охрестив його.
Життя Кипріана змінилося. Він був поставлений у читці, потім – в іподиякони, тридцятого дня рукопокладений в диякони, буквально через рік – у священики. Пізніше Кипріана обирають єпископом. Проводив святий спосіб життя. Згодом Кипріан та Юстина були зведені наклепом і посаджені до в’язниці. На християн розпочалося гоніння за часів правління римського імператора Діоклетіана, у хвилю якого потрапили Кипріан з Юстиною.
За відмову служити ідолам, їх жорстоко карали: єпископ Кипріан був підвішений, тіло зазнавало наруги, його стругали. Юстина була бита в уста та очі. Потім їх обох кинули до киплячого котла, де залишилися неушкоджені завдяки невидимій силі Божій. Імператор віддав наказ відсікти голови Кіпріану та Юстині. Невинна смерть християн пробудила воїна Феоктиста і той після проголошення віри в Ісуса Христа зазнав страти. Мученицька смерть Кіпріана, Юстини, Феоктиста відбулася в місті Нікомідія 304 року після Різдва Христового.
Святі мощі перебувають на острові Кіпр, в храмі на честь мучеників. Встановлено вшановувати пам’ять мучеників за григоріанським календарем 16 жовтня.
Панас Вернигора