Походження та еволюція
Уеллс використовує морлоків і елоїв як алегорії для дослідження суспільного поділу, що існував у Великій Британії в кінці XIX століття. Морлоки еволюціонували з робітничого класу, що постійно працював у темних умовах індустріальних фабрик, тоді як елої — від класу багатих, що користувалися плодами праці нижчих класів. У романі представлено ідею про те, що з часом суспільний поділ став настільки сильним, що перетворився на біологічну і культурну еволюцію двох окремих видів.
Морлоки живуть у підземних фабриках, де вони працюють над збереженням механічних систем, що підтримують життя на планеті. Проте їхня еволюція змінила їх зовнішній вигляд: вони стали блідими, зі слабким зором, що розвивається у темряві, але з гострим нюхом і слухом. Їхнє існування — це постійна праця під землею, без доступу до природного світла.
Взаємовідносини з елоями
Морлоки й елої мають складні та симбіотичні стосунки. Хоча на перший погляд здається, що елої — панівна раса, оскільки вони живуть на поверхні, у розкоші і безпеці, насправді морлоки контролюють елоїв. Морлоки доглядають за системами, що підтримують життя елоїв, але разом з тим полюють на них уночі та використовують їх як джерело їжі. Це символізує приховану владу робітничого класу над тими, хто вважає себе елітою.
У цьому контексті морлоки постають як безжалісні істоти, які буквально і фігурально «пожирають» своїх колишніх соціальних панів. Вони стали символом прихованого гніву й відчаю тих, кого експлуатують, а також попередженням про те, що класові нерівності можуть призвести до деградації суспільства.
Зовнішній вигляд і поведінка
Морлоки, на відміну від елоїв, не мають витонченої зовнішності. Вони бліді, з непомітними рисами обличчя, і їхня шкіра майже біла через постійне життя в темряві. Зорова система морлоків значно слабша, але їхні інші органи чуттів розвинуті набагато краще, що дозволяє їм орієнтуватися у темних підземних тунелях і на поверхні вночі.
Морлоки не мають складної культури чи інтелектуальної діяльності — вони діють як робітники, що обслуговують машини та полюють на елоїв. Їхня поведінка носить ритуальний характер, і вони не мають соціальних інститутів, характерних для людських суспільств. Проте їхня здатність до організації й ефективної роботи під землею свідчить про те, що їхня еволюція зберегла елементи людської технологічної майстерності.
Метафори та символізм
Уеллс використовував морлоків як символ соціальної критики, спрямованої проти індустріальної революції та класового поділу в британському суспільстві кінця XIX століття. Морлоки символізують робітничий клас, який працює в жахливих умовах на благо багатих. Але, на відміну від елоїв, які живуть у розкоші, морлоки є сильнішими і зрештою мають реальну владу, оскільки контролюють життєво важливі ресурси.
Цей конфлікт між морлоками й елоями можна сприймати як попередження Уеллса про небезпеку соціальної нерівності. Через деградацію як фізичну, так і моральну, обидві раси втратили свою людяність, і їхнє суспільство перетворилося на антиутопію, де панує насильство і взаємна залежність, основана на експлуатації.
Іван Гудзенко
