Незважаючи на ґрунтовну освіту в китайській класиці, Баєн вивчав природничі науки, медицину та економіку, поєднуючи їх із конфуціанською етикою. Його інтерес до західних ідей, зокрема до праць європейських вчених, знайшов відображення в оригінальних теоріях, спрямованих на реформування суспільства.
Міура Баєн сформулював власну філософську систему — джорігаку («раціоналістичні дослідження»), яка заперечувала сліпе поклоніння авторитетам. На противагу буддизму з його концепцією порожнечі, він пропагував ідею динамічного всесвіту, де смерть є лише етапом трансформації. Його праці, такі як Gengo («Незрозуміла мова»), Zeigo («Зайва мова») та Kango («Висока мова»), закликали до аналізу природи й розуму як першоджерела знань.
Економічні та соціальні ідеї
У трактаті Kagen («Джерело цінності») Баєн досліджував причини соціальної нерівності, критикуючи марнотратство правлячих верств і пропонуючи реформи для підвищення добробуту селянства. Він вважав, що економіка має ґрунтуватися на практичних знаннях, а не на догмах.
Критика релігії та влади
У Samidare-shō («Збірка раннього літнього дощу») Міура різко виступав проти християнства, але водночас підкреслював важливість моралі, заснованої на вірності «вищій істоті» — поняття, близьке до конфуціанського принципу Тянь (Небо). Ця робота свідчить про його консервативні погляди, поєднані з прагненням до раціонального переосмислення традицій.
Повне зібрання творів Міури Баєна — Baien zenshū (1912) — залишається важливим джерелом для дослідників японської філософії. Його ідеї про раціоналізм, еволюцію суспільства та критичне мислення залишаються актуальними в контексті глобальних інтелектуальних дискусій.
Іван Гудзенко
